7 вересня 2020 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, розглянувши справу № 647/412/17, залишив у силі рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог власників земельних ділянок, котрі просили скасувати рішення сесії Бериславської районної ради Херсонської області про погодження надання надр у користування приватному підприємству з метою розробки родовищ корисних копалин місцевого значення.  

Надра розташовані під земельними ділянками позивачів, що належать їм на праві власності, про що позивачі неодноразово повідомляли як відповідача, так і Держгеонадра України. Враховуючи, що видобуток вапняку без порушення земельної ділянки є неможливим, а відповідач не довів, що заплановані для передачі приватному підприємству у користування надра не співпадають із земельними ділянками позивачів, суди дійшли висновку, що оскаржуване рішення прийнято райрадою передчасно, без узгодження його з відповідною сільською радою та власниками земельних ділянок.

Суд вказав, що відповідно до  ст. 155 ЗК України в разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

 10 вересня, розглянувши в апеляційному порядку справу № 855/46/20, КАС ВС відмовив у задоволенні вимог позивача, який просив зобов’язати Центральну виборчу комісію розглянути проект рішення про недопущення політичної партії «Слуга Народу» до виборчого процесу у місті Києві з етичних та моральних міркувань, а саме через порушення честі та гідності позивача як виборця, громадянина України з підстав вживання слова «Слуга» у назві та діяльності партії.

Суд мотивував своє рішення тим, що відповідно до ч. 1 ст. 216 Виборчого кодексу України висування кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови розпочинається за сорок днів до дня голосування і закінчується за тридцять днів до дня голосування, тобто з 15 по 24 вересня 2020 року. Таким чином, на момент звернення позивача до суду (7 вересня 2020 року) його твердження про те, що політична партія «Слуга Народу» буде висувати кандидатів на посади депутатів Київської міської ради та кандидата на пост Київського міського голови, було припущенням.

Крім цього, КАС ВС погодився з висновком суду першої інстанції, що позивач не надав доказів, які би вказували на порушення його особистих виборчих прав, свобод та інтересів стосовно участі у виборчому процесі.

11 вересня 2020 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду розглянув справу № 200/2402/19-a, у якій ПрАТ «ДТЕК ШАХТА Комсомолець Донбасу» звернулося до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування вимоги про нарахування боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 26 518 060,49 грн, який виник після переведення позивача з податковою адресою на території проведення АТО на обслуговування до податкового органу на підконтрольну Україні територію.

КАС ВС залишив чинною постанову суду першої інстанції, який відмовив у задоволенні позовних вимог приватного акціонерного товариства.

У межах касаційного провадження Суд, зокрема, взяв до уваги підстави формування предмета податкової вимоги, характер недоїмки, а також перевірив склад суми та накопичувальний характер заборгованості за ЄСВ, джерело основного доходу позивача, рух коштів, періоди, у межах яких позивач перебував на обліку в податкових органах на території проведення АТО, підстави формування спірної вимоги, можливість надання преференцій відповідно до положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», а також п. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі несплати коштів ЄСВ, відповідність суми недоїмки відомостям, зазначеним в інтегрованій картці платника соціального внеску.

8 вересня Касаційний кримінальний суд у складі ВС залишив без задоволення касаційну скаргу колишнього військовослужбовця, засудженого до трьох років позбавлення волі. Особу обвинувачено  в тому, що вона незаконно придбала вогнепальну зброю − ручний кулемет «Калашнікова» та боєприпаси до нього, а восени 2019 року збула за 35 000 грн і зброю, і боєприпаси іншій особі, котра добровільно видала все це працівникам СБУ. (Справа № 715/2507/19, провадження № 51-2410км20)

10 вересня ККС ВС залишив без змін судові рішення щодо чоловіка, засудженого до довічного позбавлення волі, котрий влітку 2015 року у своїй квартирі на Одещині позбавив життя майора міліції. (Справа № 504/3802/15‑к, провадження № 51-8786км18)

9 вересня Велика Палата ВС частково задовольнила заяву про перегляд судових рішень у справі № 809/1649/15 щодо звільнення держслужбовця за несвоєчасне подання заяви про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади».

Рішенням у справі «Полях та інші проти України» (від 17 жовтня 2019 року, заява № 58812/15 та інші) ЄСПЛ констатував порушення права заявника на повагу до приватного і сімейного життя, гарантованого ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Велика Палата ВС скасувала рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій і направила справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У розглянутій 9 вересня справі Касаційний цивільний суд у складі ВС висловив правову позицію стосовно порядку розгляду судом справ про оскарження дій державного виконавця щодо стягнення заборгованості за аліментами.

Місцевий суд, з рішенням якого погодився й суд апеляційної інстанції, відмовив у задоволенні скарги боржника, оскільки він фактично не погоджується із визначеним державним виконавцем розміром заборгованості, а тому між сторонами виконавчого провадження існує спір, який підлягає вирішенню судом у порядку позовного провадження із залученням стягувача аліментів.

КЦС ВС скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки спір про визнання незаконними розрахунків державного виконавця щодо заборгованості за аліментами може розглядатись у порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця, а не лише у порядку позовного провадження.

(Постанова КЦС ВС від 9 вересня 2020 року у справі № 569/1662/18)

10 вересня Касаційний господарський суд у складі ВС розглянув справу, в якій ОСББ «Святослава Хороброго-33» звернулося з позовом до АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» про скасування оперативно-господарської санкції щодо нарахування вартості необлікованої електричної енергії.

КГС ВС погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на таке.

Під час проведення перевірки виявлено порушення позивачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, яке полягає у самовільному підключенні струмоприймачів та електропроводки до електричної мережі ОСББ поза приладом обліку без порушення схеми обліку.

Суди встановили, що акт про порушення, складений представниками відповідача, містить всі вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії.

(Постанова КГС ВС від 10 вересня 2020 року у справі № 904/2055/19)

Верховний Суд