Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Олексій Маловацький: Заяви про недовіру до судової влади нічим не обґрунтовані

16 вересня 2020, 14:25

Обговорюючи питання довіри до судів, потрібно оперувати цифрами і фактами. На цьому наголосив заступник Голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький під час онлайн-дискусії «А судді де? Кадровий дефіцит в період реформ», організованої Асоціацією адвокатів України.

Він зазначив, що відсоток порушень, допущених суддями під час розгляду справ, мізерний: «За нашими відомостями, у 2019 році до судів першої та апеляційної інстанцій надійшло 3,9 млн справ. Розглянуто 3,8 млн справ. До ВРП надійшло близько шести тисяч скарг на суддів. Порівняйте – майже чотири мільйони справ і шість тисяч скарг стосовно необ’єктивності, упередженості суддів, неправильного вирішення спору. Із цих шести тисяч скарг близько 80% були неналежно оформлені, подані з порушенням встановленого порядку, що слугувало підставою для повернення їх скаржнику. З решти скарг, що надійшли у 2019 році та за якими ми розпочали провадження, підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності були у 60 випадках. 60 рішень ВРП про притягнення судді до відповідальності – це лише один відсоток від загального числа скарг на суддів. Тому заяви про недовіру до судової влади нічим не обґрунтовані».

Заступник Голови ВРП зазначив, що на рівень довіри до судової влади впливають заяви політиків про недоброчесність суддів. На його думку, необхідно чітко визначити у законодавстві поняття доброчесності. «Наразі у жодному нормативно-правовому документі, який стосується статусу суддів, це питання не врегульоване», – звернув увагу Олексій Маловацький.

«Чому маніпуляції довкола поняття доброчесності викликають занепокоєння судової спільноти? Та тому, що цей термін можна використати у будь-який спосіб. Будь-яку ознаку, що може виходити за норми поведінки, можна інтерпретувати як недоброчесність. Наприклад, порушення правил дорожнього руху. Тому питання, які стосуються відповідальності, суддівської кар’єри, мають бути чітко нормативно врегульовані», – наголосив заступник Голови ВРП. Втім, на сьогодні, за його словами, немає жодної законодавчої ініціативи щодо визначення вказаного поняття.

 

Вища рада правосуддя