Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, задовольнив позов до комунального підприємства, в якому позивачка просила зобов’язати відповідача виключити з обліку по її особовому рахунку заборгованість попередніх власників квартири.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду залишив без змін судові рішення попередніх інстанцій, навівши такі правові обґрунтування.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов’язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Отже, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов’язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Тобто новий власник майна не зобов’язаний повертати борги попереднього власника, якщо суд установить, що він не брав на себе обов’язку з їх сплати. Договори про надання послуг не обтяжують майна, тому за відсутності відповідної умови в договорі щодо відчуження нерухомого майна суд повинен відмовляти в задоволенні позовних вимог до нового власника, оскільки належним відповідачем є попередній власник.

Також Верховний Суд вказав на безпідставність касаційної скарги в частині незастосування судами ч. 3 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», згідно з якою у разі відчуження квартири чи нежитлового приміщення набуття новим власником усіх обов’язків попереднього власника як співвласника.

 Зазначена стаття регулює обов’язки співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідно до ч. 2 цієї статті кожен із них несе зобов’язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Тлумачення наведеної норми права дає можливість дійти висновку про те, що у цьому випадку йдеться про перехід від попереднього власника до нового власника обов’язків саме як співвласника багатоквартирного будинку, передбачених законом, а не боргів попереднього власника з оплати за житлово-комунальні послуги.

Отже, чинним законодавством не передбачено обов’язку покупця квартири сплачувати борги попередніх власників (наймачів) квартири за отримані ними раніше житлово-комунальні послуги, якщо це прямо не оговорено в договорі купівлі-продажу.

Із постановою Верховного Суду від 1 вересня 2020 року у справі № 686/6276/19 (провадження № 61-604св20) можна буде ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень – http://reyestr.court.gov.ua/.

Верховний Суд