У справі № 910/13160/19 Компанія подала позов до Міністерства економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства України про визнання протиправним та скасування рішення Міністерства про відмову у внесенні змін до Державного реєстру патентів України на винаходи шляхом виправлення технічної помилки у формулі винаходу за патентом України № 100373 «Лікарський засіб у формі таблетки з протизапальною, аналгетичною та хондропротекорною дією», а також зобов’язання відповідача внести зміни до цього реєстру.

Господарський суд міста Києва позовні вимоги задовольнив частково: зобов’язав Міністерство внести зміни до Державного реєстру патентів України на винаходи; у задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Північний апеляційний господарський суд апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства (яке не було учасником цієї справи) на рішення господарського суду першої інстанції закрив.

Верховний Суд постановою від 18 серпня 2020 року касаційну скаргу Товариства задовольнив: ухвалу апеляційного господарського суду скасував, справу направив для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Апеляційний господарський суд, постановляючи оскаржувану ухвалу, не з’ясував належним чином обставини, пов’язані з вирішенням у цій справі питання про права, інтереси та (або) обов’язки Товариства, а тому й передчасно закрив апеляційне провадження з посиланням на п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.

З’ясовуючи питання наявності / відсутності правового зв’язку між Товариством і учасниками справи № 910/13160/19, суд апеляційної інстанції виходив із того, що:

- судовим рішенням у справі № 910/19256/16 визнано порушення Товариством прав інтелектуальної власності Компанії;

- відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Верховний Суд постановою від 21 липня 2020 року скасував рішення та постанову у справі № 910/19256/16 та передав її на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Процесуальний закон, у тому числі наведене положення ч. 4 ст. 75 ГПК України, не надає преюдиціального значення обставинам, які зазначені у скасованих судових рішеннях. Тому обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій у справі № 910/19256/16, не можуть вважатися такими, що не доказуються при розгляді справи № 910/13160/19.

Висновок апеляційного господарського суду про те, що судовим рішенням стосовно патенту жодні права та інтереси скаржника (Товариства) не зачіпаються, «оскільки виникли та існують між позивачем як патентовласником та відповідачем як уповноваженим органом», не відповідає положенням статей 17 та 254 ГПК України, тому що саме існування певних правовідносин між зазначеними особами жодним чином не виключає наявності прав та інтересів стосовно цих же правовідносин у третіх осіб, зокрема Товариства, яке не брало участі у цій справі.

Постанова КГС ВС від 18 серпня 2020 року у справі № 910/13160/19 – http://reyestr.court.gov.ua/Review/91049682.

Верховний Суд України