Вища рада правосуддя вирішила звернутися до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва щодо притягнення до встановленої законом відповідальності адвоката Олійника Олега Станіславовича за вчинення ним дій, що свідчать про втручання в діяльність суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Случа Олексія Васильовича, Волковицької Наталі Олександрівни, Міщенка Івана Сергійовича.

26 грудня 2019 року судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду повідомили ВРП про надходження їм 17 грудня 2019 року адвокатських запитів адвоката Олійника О.С. Ознайомившись зі змістом цих запитів, судді дійшли висновку, що порушені у них питання не стосувались інформації, яка є необхідною адвокату для надання правової допомоги клієнту, є проявом неповаги до них та можуть свідчити про намагання адвоката таким чином вплинути на їхню діяльність щодо здійснення правосуддя.

Оцінюючи повідомлення суддів у контексті наявності або відсутності підстав для вжиття Вищою радою правосуддя заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя (стаття 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»), Рада зазначила наступне.

Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики. Порушення присяги адвоката України та правил адвокатської етики є дисциплінарним проступком адвоката.

Згідно із Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатський запит ‒ письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

Статтею 25 Правил адвокатської етики адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, в тому числі вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу тощо), використовувати свої особисті зв’язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво або захист інтересів клієнтів.

Зі змісту поданих адвокатом Олійником О.С. запитів вбачається, що питання, які він ставив суддям, зводились по суті до необґрунтованих підозр про втручання у їхню діяльність під час розгляду конкретної справи інших осіб (зокрема, щодо надходження до суду звернень посадових осіб Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України тощо, стосовно надання цими особами правової практики, інформаційних листів, узагальнень на підтвердження правової позиції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно звернення до суддів осіб з метою уточнення інформації щодо стадії розгляду справи, обговорення суперечливих моментів у справі).

В адвокатський запитах зазначено, що вони подаються з метою надання клієнту правової допомоги та недопущення втручання інших осіб у розгляд справи. Проте надсилання подібних запитів не характеризується як метод захисту інтересів клієнта у справі та містить ознаки неповаги до суддів, намагання адвоката вплинути на їхню діяльність у не передбачений процесуальним законом спосіб.

Зміст адвокатських запитів, процедура їх подання свідчать, що адвокат Олійник О.С. діяв всупереч Правилам адвокатської етики, що негативно вплинуло на авторитет правосуддя. При цьому вбачається, що такі дії адвоката мають не одноразовий, а системний характер, оскільки вчинялися і щодо інших суддів під час розгляду ними інших справ.

Нагадаємо, що відповідно до Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Рада з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя вносить до відповідних органів подання про притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими вчинено дії, що порушують гарантії незалежності суддів або підривають авторитет правосуддя.

Вища рада правосуддя