Орієнтири щодо запобігання корупції в Антикорупційній стратегії на 2020–2024 роки мають бути спрямовані не на руйнування судової влади як такої, а на її зміцнення. На цьому наголосив член Вищої ради правосуддя Олег Прудивус під час онлайн-обговорення суддівською спільнотою проєкту стратегії, розробленого Національним агентством з питань запобігання корупції.

Проаналізувавши пропозиції НАЗК, він вказав, чому саме вони є неприйнятними.

Щодо ініціювання перевірки доброчесності членів Вищої ради правосуддя. За словами Олега Прудивуса, ВРП формується, в тому числі, з діючих суддів, які проходять кваліфікаційне оцінювання, під час якого їх перевіряють на доброчесність. Інші суб’єкти формування ВРП теж делегують найкращих кандидатів. «Якщо ми прагнемо перевіряти членів виборного конституційного органу, давайте за аналогією перевіряти і парламентарів. Невже потрібно закладати такий абсурд у підвалини антикорупційної стратегії?» – зазначив член ВРП.

Коментуючи пропозицію НАЗК долучити до формування органів суддівського врядування фахову громадськість і міжнародних експертів, член ВРП зауважив: «Як на мене, повноваження громадськості реалізовані через орган представницької влади – Верховну Раду України, яку обирають всі громадяни. Щодо участі міжнародних експертів, то найбільшим пріоритетом є державний суверенітет України. Брати участь у формуванні органів державної влади, тим більше конституційних органів, мають громадяни України».

Пропозиція НАЗК застосовувати до суддів стандарт доказування «обґрунтований сумнів у доброчесності», за яким усі неспростовані сумніви у доброчесності судді тлумачаться не на його користь, на думку Олега Прудивуса, є реанімацією стандартів, які практикувалися у 30-х роках минулого століття, коли панувала презумпція винуватості. Це неприпустимо, – наголосив член ВРП.

Олег Прудивус вважає безпідставним твердження проєкту про «відсутність дієвих перманентних механізмів підтримання доброчесності суддівського корпусу». «ВРП постійно розглядає дисциплінарні справи. За 2017 рік було притягнуто до дисциплінарної відповідальності 96 суддів, з них 56 звільнено за скоєння дисциплінарного проступку. У 2018 році щодо 176 суддів застосовані дисциплінарні стягнення, з них 35 звільнень. За сім місяців 2019 року 163 судді були притягнуті до дисциплінарної відповідальності, з них 53 звільнені. Цифри свідчать про суворість покарань. На мою думку, існуючі нині 24 підстави для дисциплінарних стягнень мають бути зменшені і конкретизовані, адже їх правові конструкції розмиті», – підкреслив Олег Прудивус.

Член ВРП також наголосив на відкритості дисциплінарної практики ВРП: «Усі рішення ми відразу публікуємо, засідання відбуваються відкрито. За клопотанням вони транслюються».

Новелу, за якою суддів пропонують обирати на адмінпосади по черзі і ненадовго, Олег Прудивус назвав втручанням НАЗК у внутрішню діяльність суду, адже обрання голови суду є компетенцією органів суддівського самоврядування.

Висловив своє ставлення член ВРП і до маніпуляції даними соціологічних досліджень, спираючись на які, НАЗК стверджує про високий рівень недовіри до суддів.

«Голова НАЗК Олександр Новіков казав про найвищий рівень недовіри до судової влади, посилаючись на дослідження Центру Разумкова. Я хочу, щоб ці цифри були відомі всім. Щодо місцевих судів – баланс довіри мінус 49,5%, щодо новоствореного Антикорупційного суду – мінус майже 60%, стосовно НАЗК – майже мінус 60%. До НАЗК недовіра набагато більша, ніж до тих судів, які НАЗК вважає за потрібне повністю реорганізувати», – наголосив Олег Прудивус.

«У мене таке враження, що розмова відбувається не те що у різних площинах, а що ми перебуваємо на різних планетах – ми на українській землі, а ви на Марсі. Взагалі немає відчуття того, що ви розумієте, про що йдеться», – зазначив член ВРП, звертаючись до НАЗК.

Олег Прудивус підкреслив, що положення проєкту Антикорупційної стратегії апріорі не можуть бути закладені в основоположні підвалини антикорупційної політики.

Як повідомлялось, 31 липня 2020 року відбулося онлайн-обговорення суддівською спільнотою проєкту Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки, розробленого Національним агентством з питань запобігання корупції. У заході, організованому Вищою радою правосуддя в режимі відеоконференції, взяли участь судді Верховного Суду, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих судів, представники Ради суддів України, Національної школи суддів України, суддівських асоціацій, а також голова Національного агентства з питань запобігання корупції, голова Національного агентства з питань запобігання корупції.

Метою обговорення є вироблення консолідованої позиції органів та установ системи правосуддя щодо вказаної стратегії.

Запис відеотрнсляції можна подивитись тут.

Вища рада правосуддя