Асоціація розвитку суддівського самоврядування України вважає неприйнятними законодавчі зміни, які пропонуються законопроєктом № 3534 «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо забезпечення участі Громадської ради доброчесності у оцінюванні на відповідність займаній посаді судді».

Асоціація погоджується із висновком Вищої ради правосуддя (затвердженим рішенням № 2077/0/15-20 від 9 липня 2020 року) про те, що законопроєкт № 3534 не відповідає заявленій меті удосконалення законодавства щодо прискорення проведення кваліфікаційного оцінювання на відповідність судді займаній посаді та суперечить вимогам нормотворчої техніки щодо раціонального та адекватного врегулювання суспільних відносин.

Асоціація звертає увагу на загальні принципи оцінювання суддів. Зокрема, на те, що здійснення онлайн-трансляції співбесід кваліфікаційного оцінювання діючих суддів більше шкодить авторитету правосуддя, ніж відновлює довіру до судової влади. «Питання, які задають уповноважені посадові особи, далекі від коректності та іноді становлять безпрецедентне втручання у право на повагу до особистого та сімейного життя, яке, до речі, Держава Україна зобов’язана захищати, як відповідно до норм власної Конституції, так і відповідно до міжнародних зобов’язань», – зазначено у висновку.

На думку його авторів, потребують змін порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання суддів (кандидатів у судді), показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання, засоби їх встановлення, повноваження органів, що мають його проводити, та порядок їх формування.

Як зазначено у висновку, для усунення недоліків необхідно змінити порядок кваліфікаційного оцінювання та забезпечити можливість оскарження будь-якого рішення ВККСУ в адміністративному порядку до Вищої ради правосуддя та до адміністративного суду не тільки з процедурних питань, а й по суті. Для реалізації загальних принципів кваліфікаційного оцінювання суддів Асоціація пропонує доповнити Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII статтями відповідного змісту.

На думку членів Асоціації, також потребують реформування підходи до оцінки доброчесності суддів. Зокрема, ефективним буде надати повноваження щодо проведення першого етапу кваліфікаційного оцінювання – за критерієм професійної етики та доброчесності суддів – Раді суддів України. Це має слугувати допуском або недопуском до подальшої процедури кваліфікаційного оцінювання професійної здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді, вважають правники, із можливістю оскарження негативного рішення РСУ в адміністративному суді.

Законопроєктом також пропонується надати додаткові повноваження Громадській раді доброчесності. На переконання Асоціації, ГРД не забезпечила достатньою мірою виконання своїх повноважень відповідно до вимог законодавства, що стало свідченням неефективності її роботи та недосягнення задекларованої мети.

Тому, вважають учасники Асоціації, повноваження щодо оцінки репутації судді (доброчесності, професійної етики) доцільно було б передати професійному середовищу, залишивши інститутам громадянського суспільства притаманну їм контрольну функцію за здійсненням наданих законодавством повноважень.

Для відновлення довіри з боку юридичної спільноти, громадянського суспільства та держаних інституцій ГРД має бути реформована зі зміною назви на Раду громадського контролю при Вищій раді правосуддя. Крім того, на думку Асоціації, має бути змінений порядок формування цієї інституції, згідно з яким обрання до неї буде можливе тільки у разі, коли одна кандидатура пропонується однією громадською організацією. Це унеможливить подання однієї кандидатури декількома суб’єктами з метою маніпулювання із виборчим процесом, а також участь осіб із сумнівною репутацією.

«Судова влада повинна мати власний механізм самоочищення, який має застосовуватись із проведенням ретельних розслідувань фактів недоброчесної та/або неетичної поведінки суддів, а рішення мають бути обґрунтовані належними, достатніми, достовірними та допустимими доказами», – зазначає Асоціація.

Враховуючи наведене, законопроєкт № 3534 у запропонованій редакції є неприйнятним та потребує суттєвого доопрацювання, вважають в Асоціації розвитку суддівського самоврядування України.