Суддею Очаківського міськрайонного суду  Миколаївської області  винесено заочне рішення у цивільній справі за позовом громадянина К. до фізичної особи-підприємця  громадянина Х. про захист прав споживача шляхом повернення сплаченої за послуги грошової суми.

Суть справи: 20 серпня 2019 року між громадянином К. та  ФОП Х. було укладено договір № 20/08/2019/2612 згідно якого відповідач узяв на себе зобов'язання із забезпечення інформаційного, консультаційно-довідкового та методичного обслуговування замовника з питань порядку виїзду громадян України за кордон, питань, пов’язаних із правовим статусом громадян України під час перебування за кордоном та інших питань в обсязі та на умовах даного Договору. Країною, щодо якої виконавець зобов'язався здійснювати обслуговування замовника визначалася Литва.

Позивач, згідно договору повинен був сплатити виконавцю за надані послуги 12 580 (дванадцять тисяч п’ятсот вісімдесят) гривень. Також, 20 серпня 2019 року між ним та ФОП Х. було укладено договір, відповідно до якого останній узяв на себе зобов’язання надати замовнику інформаційно-консультативні послуги щодо правових та організаційних засад регулювання можливості самостійного забезпечення себе роботою, в тому числі й за умов перетинання кордону держави; обов’язків і відповідальності замовника у випадках самостійного забезпечення себе роботою; сприяння замовнику у разі його бажання, в підготовці документів, необхідних для реалізації його права забезпечення себе роботою, у тому числі надання консультації з питань підготовки особистих документів для отримання біометричного паспорту громадянина України.

Позивач, згідно договору повинен був сплатити виконавцю за надані послуги 8 386( вісім тисяч триста вісімдесят шість) гривень. Свої обов’язки по договору виконав, та сплатив грошові кошти в сумі 20 966 грн. Відповідач свої обов’язки не виконав та не надав послуги з метою працевлаштування в республіки Литва. Замість цього він надав послуги по працевлаштуванню в республіки Польща, але це не передбаченого договорами та позивачу не потрібно працевлаштуватися в Польщі.

Після закінчення строку дії договорів, з метою досудового врегулювання спору, 4 жовтня 2019 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення сплаченої за послуги грошової суми, але відповідач не відповів, що підтверджує його небажання повернути вказану грошову суму. Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідача на його користь сплачені кошти в сумі  20966 грн. та сплачені судові витрати в сумі 4768 грн. 40 копійок.

Результат розгляду: позовні вимоги громадянина К. до фізичної особи -підприємця громадянина Х. про захист прав споживача шляхом повернення плаченої за послуги грошової суми, - задоволено.

Стягнуто з  фізичної особи - підприємця громадянина Х. на користь громадянина К. в рахунок сплачених коштів за надання послуг 20966 (двадцять тисяч дев'ятсот шістдесят шість) гривень,   а також судові витрати в розмірі 4768 (чотири тисячі сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

За повідомленням прес-служби суду