Такий висновок зроблено у Щорічній доповіді Вищої ради правосуддя про стан незалежності суддів в Україні, затвердженій Радою 9 квітня 2020 року.

«Мета вимоги щодо негайного інформування Генпрокурора про втручання у діяльність судді - у швидкому проведенні досудового розслідування кримінального правопорушення, - зауважив Голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко в інтерв’ю виданню «Закон і Бізнес». - Водночас, проводячи перевірку таких повідомлень, ВРП виявила, що Генпрокурор не вносить до ЄРДР відомостей про вчинення щодо судді кримінального правопорушення».

Посилаючись на ч.1 ст.218 КПК, Генпрокурор направляє відповідні повідомлення за підслідністю, що істотно затримує початок досудового розслідування та знижує його ефективність, наголошено у документі.

У низці рішень ВРП встановила, що невнесення відповідних відомостей до ЄРДР становить порушення вимог кримінального процесуального законодавства з боку як посадових осіб Генеральної прокуратури, так і територіального правоохоронного органу.

Нерідко відомості вносяться до ЄРДР та розпочинається досудове розслідування вже після відповідного звернення ВРП до Генпрокурора. На жаль, коли повідомлення суддів щодо можливого втручання в їхню діяльність з боку службових осіб регіональних прокуратур передавалися ГПУ за підслідністю до тих самих регіональних прокуратур, відомості за такими повідомленнями не були внесені до ЄРДР і після прийняття рішень ВРП про внесення відповідних подань.

Водночас Голова ВРП зазначив, що Раді  невідомо про жоден факт проведення в межах ГПУ службового розслідування у зв’язку з внесенням ВРП подання про виявлення та притягнення до встановленої законом відповідальності посадових осіб, які допустили бездіяльність у частині невнесення відомостей до ЄРДР про вчинене правопорушення за ознаками, передбаченими ч.1 ст.376 КК.

Таким стан справ постійно вимагає реакції Ради та ініціювання перед Офісом Генпрокурора питань щодо прискорення розслідування фактів втручання, притягнення до встановленої законом відповідальності працівників правоохоронних органів, які допустили вручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя чи бездіяльність.

Проте ефективної процедури дисциплінарної відповідальності прокурорів поки не відновлено.

Як відомо, нині діяльність КДКП зупинена до 1.09.2021 на підставі закону від 19.09.2019 №113-IX, а новий орган не створено.

«Необхідно констатувати, що реагування Генпрокуратури на звернення суддів щодо втручання в їхню діяльність, у тому числі й працівниками правоохоронних органів, залишається на неналежному рівні», зауважив Голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко.

 За даними Офісу ГП, упродовж 2019 року обліковано 10310 злочинів, передбачених розд.XVIII «Особливої частини» КК («Злочини проти правосуддя»).

Зокрема, за ст.376 КК («Втручання в діяльність судових органів») обліковано 168 справ, з яких 121 закрито. 34 стосується погроз або насильства щодо судді, народного засідателя чи присяжного (ст.377 КК), з них 11 закрито, у 4 обвинувальні акти направлено до суду. Три стосуються умисного знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного (ст.378 КК), з них одну закрито. У двох справах ідеться про  посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного (ст.379 КК), в яких досудове розслідування триває. Це при тому, що торік лише до ВРП надійшло 450 повідомлень суддів про втручання в їхню діяльність.

Читайте нас у Telegram

Читайте нас у Facebook

Прес-центр судової влади України