28.02.2020 ухвалено вирок (головуюча суддя Обревко Л.О.), яким визнано винним М. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 140 Кримінального кодексу України, і призначено йому покарання у виді 2 років позбавлення волі.

На підставі статті 1 пункту «в» Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнити його від відбування призначеного за цим вироком покарання у зв'язку з амністією.

Стягнуто з обвинуваченого на користь держави  витрати на залучення експерта в сумі 4874,45 грн. 

Судом установлено, що 28.07.2015 о 15:00 до приймального відділення Третьої міської лікарні м. Кременчука звернулась дівчина, 1995 року народження, зі скаргами на біль у животі, підвищення температури тіла до 37,4 градусів. У приймальному відділенні була оглянута лікарем хірургом, після чого госпіталізована до хірургічного відділення з діагнозом «Гострий апендицит» для проведення оперативного лікування.

Пізніше, о 17:10 пацієнтку оглянув черговий лікар-анестезіолог - нині обвинувачений.

О 18:05 чергова сестра медична-анестезистка в операційній виконала премедикацію потерпілій П.(попередню  медикаментозну підготовку пацієнта).

О 18:14 лікар-анестезіолог надягнув маску, з’єднану трубками з апаратом штучної вентиляції легень (далі ШВЛ) «Фаза 21» на обличчя хворій.

При цьому лікар всупереч вимогам Інструкції лікаря-анестезіолога не перевірив правильність під’єднання апарату ШВЛ до системи газопостачання та не виявив факт під’єднання до апарату ШВЛ балону з інертним газом «аргон», внаслідок чого замість «Кисню» хворій подавався інертний газ «Аргон», через що о 18:15 у паціентки прогресивно знизився артеріальний тиск та о 18:20 годині виникла асистолія (припинення діяльності серця зі зникненням біоелектричної активності), після чого розпочали реанімаційні заходи. 

О 19:00  констатовано біологічну смерть хворої. Оперативне втручання хворій розпочато не було. 

Згідно експертних висновків, отриманих в рамках кримінального провадження, смерть пацієнтки настала від гострої асфіксії внаслідок недостачі кисню в повітрі замкнутого простору (застосування замість кисню, інертного газу «Аргон»).

Обвинувачений М. свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся у тому, що настали такі наслідки. Захисник подала клопотання про застосування амністії, яке підтримав обвинуваченим.

Прокурор не заперечив проти застосування амністії відносно обвинуваченого.

Дослідивши представлені суду докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку винуватість лікаря у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Обставинами, що пом’якшують покарання обвинуваченого, суд визнав щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено. 

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом 30 днів з дня його проголошення.

Пошук процесуальних рішень по даній справі можна здійснити в Єдиному державному реєстрі судових рішень за номером справи - №524/9371/19.

Для інформації:

Відповідно до частини першої статті 140 Кримінального кодексу України невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого, - карається позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (частина друга статті 86 Кримінального кодексу України).

Відповідно до частини 1, 2 статті 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні»      амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.

Встановивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання (ст. Закону України «Про застосування амністії в Україні»).

Відповідно до п.«в» статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Зокрема, означені статті містять імперативну вимогу щодо звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, а тому суд зобов’язаний застосувати амністію за наявності передбачених законом підстав.

За повідомленням прес-служби суду