Корабельним районним судом міста Миколаєва розглянуто кримінальне провадження за обвинуваченням гр. Я. у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 152, частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України.

Судом було встановлено, що гр. Я. 13.01.2017 близько 18 години 00 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, прибув за своїм місцем мешкання (де він мешкав з сестрою потерпілої), де вже перебувала малолітня потерпіла, яка не досягла чотирнадцяти років, коли у обвинуваченого виникло прагнення задовольнити статеву пристрасть у незаконний спосіб, в ході чого, діючи умисно, впевнившись, що його злочинні дії ніким не будуть помічені, застосовуючи фізичне насильство до потерпілої, схопив останню за руки і, застосовуючи силу, поклав її спиною на ліжко всупереч волі останньої з метою зґвалтування. На що потерпіла почала чинити супротив і просити обвинуваченого припинити свої протиправні дії, намагалась вирватись, однак він схопив її за шию та наніс один удар долонею в обличчя та почав душити її руками, погрожуючи при цьому задушити потерпілу. Після цього обвинувачений наніс ще один удар кулаком в область обличчя потерпілої, схопив її за руки та вчинив дії сексуального характеру з потерпілою, яка не досягла чотирнадцяти років, без добровільної згоди потерпілої особи.

Обвинувачений у судовому засіданні в інкримінованому злочині винним себе не визнав, суду показав, що ніяких інтимних відносин між ним та потерпілою не було, тілесних ушкоджень він їй не наносив.

Натомість, показання обвинуваченого за інкримінованими злочинами повністю спростовуються сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів - показаннями потерпілої, законного представника потерпілої та свідків.

Вина обвинуваченого також підтверджується даними протоколу огляду місця події, висновками проведених судово-медичних експертиз.

Оцінивши досліджені докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого за частиною четвертою статті 152 Кримінального кодексу України - зґвалтування, вчинене щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди та за частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України - в умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд врахував ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим злочинів, які скоєні відносно малолітньої дитини, проти її життя та здоров'я, проти її особистої волі, з посяганням на недоторканість,  які мають характер насильницьких,  один з яких є особливо-тяжким, вчиненими за обтяжуючих обставин - у стані алкогольного сп'яніння, відсутність пом'якшуючих покарання обставин, тяжкість наслідків - фізичних та моральних страждань, завданих потерпілій та тих наслідків, які можуть негативно проявитися у майбутньому в статевому розвитку неповнолітньої потерпілої, умисну форму вини обвинуваченого у вчиненому; особу винного - який раніше судимий неодноразово, у тому числі за скоєння злочину проти життя та здоров'я особи, негативно характеризується за місцем проживання, відповідно до характеристики органу поліції та задовільно, відповідно до характеристики сільського голови; також суд врахував поведінку обвинуваченого після вчинення злочину - який своєї протиправної поведінки не усвідомив. 

Відповідно до вироку суду гр. Я. визнано винним за частиною четвертою статті 152, частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України, йому призначено покарання:

         за частиною четвертою статті 152 - 14 (чотирнадцять) років позбавлення волі;

         за частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України - 200 (двісті) годин громадських робіт.

На підставі частини першої статті 70 Кримінального кодексу України за сукупністю злочинів остаточне покарання визначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді 14 років позбавлення волі.

За повідомленням прес-служби суду