11 листопада 2019 року у ВРП відбулася зустріч представників Вищої ради правосуддя та членів Венеціанської комісії.

Керівник відділу конституційної юстиції, Секретар Венеціанської комісії Томас Маркерт зауважив, що члени Комісії прибули в Україну особисто почути думки різних представників правової системи країни щодо Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», а також з’ясувати, чи реальним є виконання новел Закону та чи відбулися належні консультації парламентарів з органом суддівського врядування тощо.

«Ми є представниками двох інституцій, які дійсно мають єдине завдання – забезпечити незалежність судової влади», – сказав Томас Маркерт.

Вітаючи членів делегації, Голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко наголосив, що ВРП не має права законодавчої ініціативи, проте у межах своїх повноважень надала обов’язковий для розгляду Верховною Радою України консультативний висновок до законопроекту № 1008, який був переданий членам Венеціанської комісії для ознайомлення. Андрій Овсієнко зазначив, що наразі ВРП має Закон, «який є обов’язковим для виконання, тому напрацьовує кроки для його реалізації». Зокрема, 11 листопада 2019 року ухвалено зміни до Регламенту Вищої ради правосуддя.

Крім того, учасники заходу обговорили проблему дефіциту суддівських кадрів та неможливість протягом певного часу – до формування нового складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України – здійснювати добір суддів на вакантні посади.

Ще одним проблемним питанням є скорочення кількості суддів Верховного Суду.

«ВРП наділена повноваженнями погоджувати кількість суддів у судах, – сказав Голова ВРП, – тому не було необхідності зменшувати їхню максимальну кількість іншим законом».

Члени Вищої ради правосуддя наголосили на проблемі невідповідності деяких положень Закону Конституції України. Зокрема, Павло Гречківський висловив думку, що Закон у неконституційний спосіб змінює структуру конституційного органу. «Проте найголовніше, що ВРП як квазісудовий орган на сьогодні позбавлений можливості приймати рішення у нарадчій кімнаті», – зазначив він.

За словами П.Гречківського, на ВРП здійснюється тиск так званими  громадськими активістами. «Революція гідності не передбачала ідеї дискредитації органів влади. ВРП як найвищий орган суддівського врядування не може працювати під таким тиском», – резюмував Павло Гречківський.

З іншого боку, на думку членів ВРП, потребує оцінки той факт, що вимога Закону про скорочення удвічі кількості суддів Верховного Суду створює ситуацію, за якої кожен другий суддя працюватиме під тиском.

На цю проблему звернув увагу член ВРП Олексій Маловацький. «Чи можна сподіватися на ефективний судовий захист, якщо усі судді Верховного Суду залежатимуть від рішення Комісії з питань етики та доброчесності?» – сказав він. За його словами, норма Закону, відповідно до якої рішення Комісії з питань етики та доброчесності може бути скасоване лише за умови, що під час голосування у складі ВРП та Комісії мінімум два члени Комісії проголосують проти, порушує правовий принцип «ніхто не може бути суддею у своїй справі». Крім того, Закон не дає відповіді на запитання, за якою процедурою має завершитися кваліфікаційне оцінювання, призначення суддів, кваліфікаційне оцінювання щодо яких не завершено, тощо.

Учасники зустрічі обмінялися думками щодо скорочення строків дисциплінарного провадження стосовно суддів.

На думку Секретаря Другої Дисциплінарної палати Миколи Худика, виконання Закону не є реалістичним. «Ключові зауваження стосуються неконституційності зміни структури ВРП як конституційного органу, відсутності механізмів скорочення суддів Верховного Суду, нереалістичних строків дисциплінарних процедур», – сказав він, наголосивши, що скорочення розгляду скарги до 60 днів порушує право суддів на захист.

Секретар Третьої Дисциплінарної палати Лариса Швецова нагадала, що з 2017 року на розгляд ВРП надійшло 45 тисяч скарг на дії суддів. На сьогодні на розгляді членів Ради залишається 10 тисяч скарг. Впровадження скороченої процедури, на її думку, неможливе без впровадження спеціальних фільтрів для скорочення кількості скарг. Закон потребує й інших змін, зокрема приведення у відповідність до вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якими ВРП не може приймати скарги, які не містять даних про особу заявника, тощо.

Очікується, що висновок Венеціанської комісії буде оприлюднено на початку грудня 2019 року.

Участь у заході від Вищої ради правосуддя взяли Голова ВРП Андрій Овсієнко, член ВРП, Секретар Третьої Дисциплінарної палати Лариса Швецова, член ВРП, Секретар Другої Дисциплінарної палати Микола Худик, члени ВРП Олег Прудивус, Віктор Грищук, Ігор Артеменко, Оксана Блажівська, Павло Гречківський, Наталія Краснощокова, Олексій Маловацький, керівник секретаріату ВРП Сергій Пушкар, заступник начальника управління – завідувач відділу стратегічного планування та опрацювання нормативів забезпечення судів секретаріату ВРП Юлія Лукасевич, начальник відділу міжнародного співробітництва секретаріату ВРП Владислав Гуртенко, начальник управління інформації та забезпечення комунікаційної діяльності секретаріату ВРП Оксана Лисенко. Від Венеціанської комісії – Почесний Президент Венеціанської комісії Ганна Сухоцька, доповідачі Венеціанської комісії Ніколае Есану, Каарло Туорі, Герхард Райснер, Секретар Венеціанської комісії Томас Маркерт, керівник відділу конституційної юстиції Секретаріату Венеціанської комісії Шнутц Рудолф Дурр, заступник Голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко.

 

 

Прес-центр судової влади України