Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Херсонського апеляційного суду розглянула апеляційну скаргу у справі  за позовом викладача до Державного вищого навчального закладу «Херсонський державний аграрний університет» про визнання неправомірними зміни істотних умов праці та їх поновлення, стягнення різниці у заробітку за час, коли оплата праці була незаконно зменшена.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що  за відсутності правових підстав для зміни істотних умов праці, з порушенням прав працівника на належну оплату праці, позивача, доцента кафедри економічної теорії та аналізу,  було переведено на менший обсяг роботи з повної на 0,15 ставки «до обрання за конкурсом».

Оскаржуючи рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, викладач посилається на те, що фактично не відбулося змін в організації виробництва і праці, оскільки за звітний період він за чверть місяця виконав навантаження на повну ставку, а отримав заробітну плату лише за 0,15 ставки.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених цивільним процесуальним законом, апеляційний  суд звернув увагу, що зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці, оскільки єдиною підставою для зміни істотних умов праці є зміни в організації виробництва та праці (ст. 32 КЗпП України).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, попереджаючи позивача про зміну істотних умов праці шляхом зменшення ставки з повної до 0,15 ставки, роботодавець належними та допустимими доказами не обґрунтував наявність змін в організації виробництва та праці, які стали підставою для зміни позивачу в односторонньому порядку в сторону погіршення оплати праці, економічного обґрунтування таких змін не надав, з профспілковим комітетом відповідно до п. 1.7 колективного договору  та ст. 97 КЗпП України не погодив.

У розумінні ст. 32 КЗпП України приведення штатної чисельності науково-педагогічних працівників кафедри до встановлених обсягів навантаження не може вважатися зміною в організації виробництва і праці, а відтак наказ про зміну істотних умов праці щодо позивача є порушенням його прав на належну оплату праці, яка незаконно була скорочена на 85%.

Отже, Херсонським апеляційним судом було скасовано рішення місцевого суду в частині відмови у визнанні наказів незаконними та стягнення різниці в оплаті праці та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким задоволено вказані вимоги.

Пошук судових рішень за вказаною справою можна здійснити в Єдиному державному  реєстрі судових рішень за єдиним унікальним номером справи № 766/12431/18.

За повідомленням прес-служби суду