16 липня 2019 року Ватутінський міський суд Черкаської області виправдав двох жінок, які звинувачувалися в заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, у зв’язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення.

Стороною обвинувачення в ході розгляду кримінального провадження було надано докази, які не підтверджують, що кримінальне правопорушення заволодіння чужим майном шляхом обману вчинене саме цими особами, а тому суд не міг покласти їх в основу обвинувального вироку, а відтак виходячи з позиції ЄСПЛ, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». І такі факти мають бути досить переконливими, щоб суд на підставі їх розумної оцінки міг визнати причетність особи до вчинення злочину.

При винесенні виправдувального вироку, суд, серед іншого, враховував засади презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, відповідно до яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. В той же час згідно із принципом законності саме на стороні обвинувачення лежить обов’язок не лише всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального правопорушення, а й довести їх перед судом належними і допустимим доказами, тобто саме такими, джерела яких зібрані у точній відповідності із вимогами закону.

А тому, порушення органом досудового розслідування і стороною обвинувачення вимог кримінального процесуального закону, принципів і засад, які гарантують дотримання основоположних прав і свобод обвинуваченої особи на стадії досудового розслідування, призводить до ухвалення судом виправдувальних вироків, що мало місце і у даному кримінальному провадженні.

Проте, суд, здійснюючи перевірку доказів сторони обвинувачення у цьому кримінальному провадженні, що є однією із гарантій забезпечення права на справедливий суд, відхилив їх як недопустимі і неналежні, адже покладення в основу обвинувальних тез доказів, що здобуті незаконним шляхом, гіпотетично може призвести до засудження будь – якої невинної особи.

Суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що надані стороною обвинувачення в судовому засіданні докази, не підтверджують вину обвинувачених у інкримінованому злочині та за наслідками розгляду справи ухвалив визнати обвинувачених невинуватими у вчиненні кримінального правопорушення за недоведеністю їх вини та виправдати.

Виправдувальний вирок ще не набрав чинності.

За повідомленням прес-служби суду