Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором укладених між банком і Олександром після спливу понад 10 років з дня їх укладення.

Під час розгляду в Рівненському апеляційному суді  встановлено, що 29 вересня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та Олександром укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 5000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22, 80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Банк свої зобов’язання виконав і надав Олександру кредит. Однак, станом на 28 лютого 2018 року за останнім рахується заборгованість в сумі 63866 грн 80 коп.

18 травня 2018 року представником Олександра подано зустрічний позов до банку про визнання кредитного договору недійсним.

16 квітня 2019 року Дубенський міськрайонний суд відмовив ПАТ КБ "ПриватБанк" у задоволенні позову до Олександра про стягнення заборгованості. Зустрічний позов Олександра до банку про визнання кредитного договору недійсним задоволив.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ПАТ КБ "ПриватБанк" оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі йшлося про порушення судом норм матеріального та процесуального права. Просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення його позову.          

Залишаючи рішення місцевого суду без змін, апеляційну скаргу банку —  без задоволення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що на момент укладення кредитного договору Олександр був неповнолітнім (17 років). Тому, коли позичальником є неповнолітня фізична особа, кредитний договір з нею може бути укладений лише за згодою її батьків або піклувальників. Банком не доведено, а судом не встановлено факту надання батьками Олександра згоди на укладення ним кредитного договору.

Неповнолітня особа може розпоряджатися грошовими коштами, що внесені повністю або частково іншими особами у фінансову установу на її ім’я, за згодою органу опіки, піклування та батьків (усиновлювачів) або піклувальника. Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від батьків (усиновлювачів) або піклувальника та органу опіки та піклування відповідно до закону. 

За повідомленням прес-служби суду