Визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 286 (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспортного засобу особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження) та частиною першою статті 135 (завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває у небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан) Кримінального кодексу України та призначити остаточне покарання у виді 3 років ув’язнення  з позбавлення права керувати транспортним засобом на три роки. Крім того, підсудний повинен відшкодувати потерпілій, яка отримала тяжкі тілесні ушкодження, 258579 гривень моральної і матеріальної шкоди, ще по 20 тисяч гривень моральної шкоди – її дітям. Такий вирок виніс Нетішинський міський суд 25-річному жителю м. Острог Рівненської області.

Автоаварія сталася у Нетішині зранку 1 листопада 2015 року. Молодий чоловік нетверезим сів за кермо батьківського «ВАЗу» та в центрі міста на швидкості переїхавши «лежачого поліцейського», втратив керованість автомобілем, у якого до того ж була несправна гальмівна система, – та виїхав за межі проїзної частини у бік автобусної зупинки, де стояли люди. Збивши двох жінок, водій, не вийшовши з авта, попрямував додому в Остріг.

Унаслідок ДТП одна потерпіла отримала травми легкого ступеня тяжкості, а от другій пощастило менше: після одержаних тяжких тілесних ушкоджень вона майже рік була прикута до ліжка, перенесла кілька операцій і стала інвалідом.

У суді обвинувачений свою вину визнав частково і лише за ч. 2 ст. 286 КК України. Пояснив, що дійсно після пиятики у нічному клубі сів за кермо автомобіля. Що сталося, достеменно не пам’ятає, лише – що виїхав на зустрічну смугу, втратив керованість автомобілем і «влетів» у людей на зупинці.  І не погодився із кваліфікацією тяжкості отриманих потерпілою тілесних ушкоджень.

А от доказів того, що він лишив потерпілих у небезпечному для їхнього життя стані, стверджував, взагалі немає. Оскільки на зупинці було багато людей, які почали агресивно поводитися, стукати по легковику, тому він поїхав додому, щоб уникнути самосуду.

Потерпілі у суді наполягали на суворому покаранні винуватця, бо за понад 3 роки після скоєного, він не розкаявся, не відшкодував завданої шкоди та жодного разу не поцікавився їхнім станом здоров’я.

Дослідивши висновки судово-медичних та інженерно-траспортних експертиз, матеріали справи, заслухавши покази свідків та інших учасників процесу, Нетішинський міський суд прийшов до висновку про правильність кваліфікації інкримінованих злочинів і про винуватість у них підсудного.

«На переконання суду, виправлення та перевиховання Д. не можливе за допомогою інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням. У такому випадку мета покарання не може бути досягнута. Призначення покарання у виді реального позбавлення волі внесе корективи в соціально-психологічні властивості обвинуваченого, нейтралізує негативні настанови та змусить додержуватись положень закону про кримінальну відповідальність і позбавить можливості вчиняти нові злочини», - констатує суддя.

Вирок не набрав законної сили і може бути оскаржений до апеляційної інстанції.

За повідомленням прес-служби суду