31 травня – 1 червня 2019 року у м. Одесі відбулася Міжнародна науково-практична конференція на тему «ECHR’s Jurisprudence in Digital Era / Юриспруденція ЄСПЛ у цифрову еру».

Участь у заході взяли Секретар Великої Палати Верховного Суду Всеволод Князєв, судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Альберт Єзеров та Ян Берназюк, судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Єгор Краснов, Ігор Бенедисюк та Сергій Могил.

Секретар ВП ВС Всеволод Князєв, вітаючи учасників конференції, зауважив, що цифрові технології, які так щільно увійшли до всіх сфер життя, розвиваються шаленими темпами. А ось законодавча база, правове регулювання питань цієї сфери в Україні запізнюється. Тому необхідністю стало врегулювання зазначеного питання в судовій практиці за допомогою нормативних актів. На думку судді, обмін досвідом із досвідченими практиками і вченими, які висловлюють свою думку щодо заявленої проблеми, будуть використані в майбутній законодавчій практиці в цій сфері.

У своїй доповіді суддя КАС ВС Альберт Єзеров наголосив, що зважаючи на розширення переліку та меж дії інформаційних прав у глобалізованому й диджиталізованому світовому просторі українське законодавство та судова практика потребують імплементації новітніх стандартів захисту інформаційних прав людини. Зокрема, доречна нормативна регламентація «права бути забутим» способом його прямого законодавчого визнання та встановлення правових підстав й порядку його реалізації.

Тому, хто хоче захистити персональні дані, має надаватися можливість просити про їх вилучення, якщо таке прохання виправдане ґрунтовними підставами, сказав Альберт Єзеров.

Зокрема, суддя зауважив, що українське законодавство та правозастосовна судова практика прямо не визнають «право на забуття» серед переліку прав, що захищаються державою. Проте аналіз чинної нормативної основи дає можливість стверджувати, що законодавець на цьому етапі визнає дещо модифіковану й обмежену модель порядку реалізації такого права.

Через потребу розрізнення суб’єктів, відповідальних за поширення певної інформації, що стосується персональних даних людини, важливо закріпити досудову процедуру врегулювання конфлікту.

Насамперед особі треба гарантувати право звернутися до розпорядника такої інформації, у операційному володінні якого вона перебуває, з умотивованим проханням вилучити інформацію. Під час розгляду такого прохання слід забезпечити дотримання процедурних прав особи, зокрема права бути заслуханою та на одержання вмотивованого рішення адміністративного органу. В цьому контексті важливе значення матиме якнайшвидше схвалення у другому читанні Закону «Про адміністративну процедуру», що натепер розглядає Верховна Рада.

Інший вимір вказаної проблеми полягає в потребі забезпечення права позиватися до інформаційних ресурсів, що поширюють персональну інформацію, яка, на думку особи, має захищатися «правом на забуття». На сьогодні такого права у людини немає. Тож важливо гарантувати законом цю можливість, зазначив Альберт Єзеров.

На думку судді КАС ВС, до впровадження відповідних ініціатив у сфері законотворення треба застосовувати механізм впровадження такого стандарту через судову практику насамперед у спосіб інформування суддів про наявність відповідної практики ЄСПЛ та можливості захищати це право у разі надходження позову з подібними вимогами. Долучитися до реалізації цієї програми інформування може також і Верховний Суд у межах відповідних тренінгів, круглих столів, дискусійних майданчиків, що має сприяти широкій обізнаності суб’єктів правозастосування з основними трендами захисту прав людини, що зумовлені незворотними процесами диджиталізації та розвитку цифрової економіки.

За фото дякуємо Одеській юридичній академії.