8 серпня 2017 року позивач направив до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України інформаційний запит, відповідь на який отримав 29 серпня. У зв’язку з цим він звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність ВККСУ, що полягала в порушенні встановленого законом п’ятиденного строку надання інформації на запит.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду керувався тим, що негативні наслідки допущених відповідачем порушень були усунуті шляхом надання відповіді на запит позивача.

Разом із тим, на думку суддів КАС ВС, оскарження несвоєчасності надання відповідачем інформації не є обов'язковою передумовою для звернення позивача до суду з позовом про відшкодування завданої йому шкоди або про притягнення винних осіб до відповідальності та може бути реалізоване незалежно від прийняття судом рішення про визнання бездіяльності відповідача протиправною.

Однак такі висновки КАС ВС Велика Палата Верховного Суду визнала помилковими з огляду на те, що п. 5 ч. 2 ст. 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачає право запитувача інформації оскаржити до суду її несвоєчасне надання.

В силу приписів зазначеної норми позивач, навіть попри фактичне надання відповіді на запит відповідачем, має право на оскарження несвоєчасного надання інформації.

Таким чином, Велика Палата ВС констатувала, що право особи на доступ до публічної інформації включає в себе не тільки право на отримання відповідної інформації, а й право на своєчасність її отримання. Отже, бездіяльність відповідача, що полягала у порушенні строку надання відповіді на запит, є протиправною.

Із повним текстом постанови ВП ВС від 19 березня 2019 року у справі № 800/369/17 (провадження № 11-1471заі18) можна ознайомитися за посиланням - http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/81287553.

За повідомленням прес-служби суду