23 квітня 2019 року  на сайті видання ВСІМ Хмельницький опубліковано статтю Галини Білецької під назвою «1,5 мільйона і на свободі: хмельницький суд відпускає під застави наркоділків та торговців зброєю»
Посилання на джерело:  https://vsim.ua/Kryminal/15-milyona-i-na-svobodi-hmelnitskiy-sud-vidpuskae-pid-zastavi-narkodil-10850242.html

Журналісткою під час підготовки матеріалу використано судові рішення, які були винесені з 1 січня 2019 року суддями Хмельницького міськрайонного суду як при обранні запобіжних заходів на стадії досудового слідства, так і при продовженні запобіжних заходів для обвинувачених на стадії судового розгляду справ, що надійшли з обвинувальними актами.

Щодо опублікованого матеріалу  маємо пояснити  наступне:

Згідно  ст. 177 КПК України метою   застосування  запобіжного заходу є забезпечення виконання  підозрюваним,  обвинуваченим покладених  на нього процесуальних обов’язків, а також:

 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Що ж таке застава?

Застава є одним із видів запобіжних заходів, що застосовується суддями поряд із такими як:  особиста порука, домашній арешт, тримання під вартою.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов’язків.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177  КПК України.

 Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

 Розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто від 1921 грн. до 38 420 грн.;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в грошовому еквіваленті від 38 420 грн. до 153 680 грн.;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто від 153 680 грн. до 576 300 грн.

(прожитковий мінімум для працездатних осіб з січня  2019 року складає 1921 грн., що передбачено Законом України «Про державний бюджет України на 2019 рік».

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Звертаємо увагу, що у разі невиконання обов’язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Крім того, ч. 3 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом.

Тобто, КПК України передбачає обов’язок судді при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою також визначати і розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, що зазначаються в ухвалі суду.

Усі перелічені у вищевказаній статті судові рішення якраз і стосувались обрання запобіжного заходу або ж його продовження  підозрюваним/обвинуваченим у вигляді тримання під вартою, де суд зобов’язаний також визначити розмір застави, і жодним чином це не право суду, а обов’язок.

Виключення становлять лиш справи:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

де слідчий суддя/суддя вправі не визначати розмір застави та може обмежитись найсуворішим із запобіжних заходів – тримання під вартою. В усіх інших випадках визначити розмір застави при обранні запобіжного заходу у вигляд тримання під вартою є безпосереднім обов’язком судді.

Що стосується  продовження запобіжного заходу вже на стадії судового слідства у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави.

В такому випадку суддя лише продовжує запобіжний захід, обраний слідчим суддею на стадії досудового слідства без зміни розміру застави визначеної в ухвалі слідчого судді, якщо звичайно відсутні підстави для зміни виду запобіжного заходу, тобто якщо слідчим суддею на стадії досудового слідства було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням суми застави до прикладу, в розмірі 200 000 грн., яка не була внесена, то при надходженні справи до суду з обвинувальним актом, якщо відсутні підстави для зміни запобіжного заходу та продовжують існувати ризики, що обвинувачений може ухилятись від явки до суду, переховуватиметься, до прикладу, в такому випадку суддя продовжує запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на новий термін, не змінюючи при цьому раніш визначений розмір застави.

Щодо перелічених судових рішень, повідомляємо, що по жодній зі справ, обвинуваченими/підозрюваними не внесено розмір застави, визначений в ухвалі суду. Більше того, по одній зі справ вже винесено вирок, де продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання  законної сили вироком. Інші ж справи перебувають на різних стадіях судового розгляду/досудового слідства, а строки запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою продовжені, тобто особи на даний час перебувають під вартою, розмір застави не внесли.

Ми однозначно погоджуємось, що положення КПК України щодо можливості внесення застави по певних категоріях злочинів потребують доопрацювання, це вимога і часу, і вимога суспільства та реалій сьогодення, але суд та судді зобов’язані дотримуватись вимог чинного законодавства, тому оскільки такі положення передбачені, є діючими, не скасовані, відповідно судді застосовують їх при здійсненні судочинства.

За повідомленням прес-служби суду