Таку думку висловив суддя Великої Палати Верховного Суду, Голова Ради суддів України Олег Ткачук під час науково-практичного семінару «Зловживання правом в юридичному процесі». Захід, який відбувся 22 квітня 2019 року, організував Київський регіональний центр Національної академії правових наук України спільно з партнерами. Участь у ньому взяв і суддя ВС, секретар Першої палати Касаційного кримінального суду Василь Огурецький, а також начальник правового управління Касаційного цивільного суду у складі ВС Михайло Шумило.  

На семінарі адвокати і науковці, зокрема, порушили питання, чи завжди суддя може відрізнити зловживання правами від правомірної поведінки учасників процесу та за якими критеріями можна визначити такі зловживання. Олег Ткачук наголосив, що судді здатні брати на себе відповідальність і приймати важливі рішення. «Коли запитують, як може суддя вирішувати спір на мільйони гривень, я відповідаю, що він може вирішувати і спір про довічне позбавлення особи волі, і про визначення місця проживання дитини. Мабуть, такі рішення прийняти не легше», – зауважив він.

Голова Ради суддів України також зазначив, що тільки 15% судових рішень оскаржуються в апеляційному та касаційному порядку і лише 2-3% від усіх прийнятих рішень скасовується. «Тобто  суди мають змогу оцінити, чи хтось зловживає процесуальними правами, чи ні. І кожен суддя, коли бере участь у розгляді справи, на свій розсуд оцінює, чи є ті чи інші дії зловживанням правами. Лише суд за законом і по праву, і за традицією має право ухвалювати такі рішення», – підсумував Олег Ткачук.

Крім того, він розповів, що в РСУ задумалися про джерела згаданих зловживань і над тим, чому вони трапляються. Дійшли висновку, що якби кожен із суб’єктів, які зайняті у сфері правосуддя: і прокурори, і адвокати, і судді, дотримувалися етичних принципів, зловживань було б значно менше. Тому РСУ підписали меморандум з Радою прокурорів України, Радою адвокатів України, а також Асоціацією правників України про розробку спільних етичних правил поведінки для учасників процесу. За словами Олега Ткачука, до обговорення було залучено понад 100 тис. правників. Сьогодні проект відповідного документа, що містить 10 статей, уже направлено на затвердження підписантам меморандуму.   

Під час дискусії деякі адвокати звинувачували суддів у зловживаннях. Василь Огурецький звернув увагу, що на семінарі обговорюється питання зловживання правом у юридичному процесі. «У судді є процесуальні повноваження, а процесуальні права мають сторони та інші учасники судового провадження», – уточнив він.

Водночас доповідач відзначив важливість дискусії щодо проблеми зловживання процесуальними правами. За його словами, перед науковцями і практиками стоїть завдання визначити поняття зловживання стороною правами у процесі та критерії, за якими такі дії відрізняються від добросовісної процесуальної діяльності. Для прикладу суддя навів випадки, коли однією особою подається кілька  однакових скарг, заяв тощо. Він наголосив, що в ситуаціях, коли має бути прийняте судове рішення за скаргою або заявою, судді ВС  неодноразово приймають такі судові рішення фактично за одними і тими ж підставами.

Також існує практика, коли прокурори або адвокати лише у касаційній скарзі заявляють про якісь нові обставини справи, про які не згадувалось у попередніх інстанціях. Висловлювалися думки, що в подібних ситуаціях може йтися про недобросовісну процесуальну поведінку сторони.

Василь Огурецький звернув увагу на постанову ВП ВС від 12 вересня 2018 року у справі № 523/6472/14-к (провадження № 13-32кс18). У ній Велика Палата зробила висновок щодо застосування норм права. А саме зазначила, що поставлені у касаційних скаргах питання, які належать до предмета перевірки касаційного суду згідно з ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України й  спрямовані на  покращення правового становища особи, яка піддається кримінальному переслідуванню, мають вирішуватися судом касаційної інстанції по суті незалежно від того, чи ставили їх сторони перед судами попередніх інстанцій. Таким чином, рішеннями ВС визначаються певні критерії, за яким можна відрізнити процесуальні дії, які мають на меті дійсне поновлення права, від зловживання правом.

За повідомленням прес-служби суду