Протягом тижня, з 25 по 28 березня 2019 року, у Верховному Суді в рамках  Проекту Twinning «Посилення інституційної спроможності Верховного Суду у сфері захисту прав людини на національному рівні» відбулися професійні обговорення питань зловживання процесуальними правами, конфліктів між принципами права та між загальними і спеціальними нормами.

Із суддями касаційних судів у складі Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду зустрілися експерти Проекту – Голова Вищого адміністративного суду Литовської Республіки Гінтарас Крижявічюс, суддя Департаменту з розгляду цивільних справ Верховного суду Латвійської Республіки Алдіс Лавінч, суддя Департаменту з розгляду кримінальних справ Верховного суду Латвійської Республіки Аійа Бранта, суддя Департаменту з розгляду адміністративних справ Верховного суду Латвійської Республіки Аніта Ковалевська, а також радник Проекту, суддя Верховного суду Латвійської Республіки Яутріте Брієде. Модератором зустрічей виступив ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук.

Перша зустріч відбулася в Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду. Під час дискусії Гінтарас Крижявічюс розповів про проблеми, з якими стикалися в Литві у процесі реформи судочинства на шляху до вступу країни до Європейського Союзу. Зокрема, зазначив, що в національне законодавство було імплементовано багато норм ЄС. Алдіс Лавінч торкнувся теми колізій принципів права. Він наголосив, що судді, які розглядають цивільні спори, повинні слідкувати, щоб не були порушені основні принципи Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та національної Конституції, оскільки «ці цінності пронизують усю правову систему». 

Аійа Бранта звернула увагу присутніх на наслідки зловживання процесуальними правами в кримінальному процесі. На її думку, в цивільному та адміністративному процесі судді мають більше можливостей протидіяти таким зловживанням. Аніта Ковалевська говорила, зокрема, про мотивацію рішень про відмову у відкритті касаційного провадження. За її словами, ЄСПЛ визнав, що така мотивація може бути меншою за обсягом, ніж мотивування інших рішень. Також суддя розповіла про правові наслідки зловживання процесуальними правами за європейським законодавством.       

Підсумовуючи дискусію, Гінтарас Крижявічус побажав суддям КЦС ВС зменшення навантаження. «Неможливо навіть думати про таке навантаження. Бажаю вам, щоб воно зменшилося, і щоб ви могли більше уваги приділяти роз’ясненням права – тому, чим мають займатися касаційні суди», – сказав він. 

Алдіс Лавінч додав, що у розв’язанні цієї проблеми повинні допомогти касаційні фільтри, які є ефективним інструментом. Аійа Бранта побажала, щоб учасники процесу в касаційній інстанції поважали принцип добросовісного користування своїми правами. «Тоді й навантаження на суддів зменшиться», – спрогнозувала вона.  

Голова КЦС ВС Борис Гулько подякував експертам Проекту і колегам за активну участь в обговоренні питань, а також запросив іноземних гостей до подальшої співпраці.

Зустріч суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду та експертів була присвячена питанню забезпечення права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень у Литві, Латвії та в Україні. На заході йшлося, зокрема, про необхідність дотримання принципу презумпції невинуватості, розумних строків розгляду справ, права на захист.

Так, Аійа Бранта розповіла про нюанси, які повинен враховувати суд, змінюючи кваліфікацію злочину, щоб не було порушено право особи на захист, і поцікавилася, чи може суд в Україні перекваліфікувати злочин і, якщо може, то на що при цьому повинен зважати.

«Відповідно до українського законодавства суд має право змінити правову кваліфікацію кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження. Щодо цього питання є позиція Верховного Суду: така перекваліфікація можлива за умови, що такі дії особи охоплюються обсягом раніше висунутого їй обвинувачення. Тобто: якщо для перекваліфікації потрібно встановити певні додаткові обставини, то очевидно, що суд не зможе змінити правову кваліфікацію», − зазначив суддя ККС ВС Микола Мазур.

Так само експерти наголосили на тому, що суд, особливо Верховний Суд, який розглядає найскладніші правові питання, не повинен одразу ухвалювати рішення після судового засідання, адже це може спричинити певні помилки і негативно позначитись на якості судових рішень. Суддям потрібен час для того, щоб обдумати позиції сторін і підготувати належним чином мотивоване судове рішення. Так, у Литві Конституційний суд ще у 2006 році постановив, що інтереси правосуддя вимагають, щоб суд мав достатній час для підготовки й прийняття обґрунтованого судового рішення. Після цього до законодавства Литви були внесені зміни, які визначили, що суд повинен ухвалити рішення протягом 30 днів після завершення судового розгляду.

На думку учасників обговорення, доцільно було б дещо збільшити строк вирішення питання про відкриття касаційного провадження, що обумовлено великою кількістю касаційних скарг, які надходять до Верховного Суду.

Крім того, під час зустрічі звертали увагу на можливості поліпшення розгляду кримінальних проваджень в Україні. Експертів вразив той факт, що 100% кримінальних проваджень ККС ВС розглядає в усному провадженні з викликом сторін та їхньою участю в судовому засіданні, тоді як суд касаційної інстанції має активно використовувати інститут письмового провадження. Український законодавець виписав норму таким чином, що касаційна скарга розглядається у письмовому провадженні лише тоді, коли всі учасники процесу заявлять клопотання про здійснення розгляду за їх відсутності. На практиці ця норма не діє, оскільки прокурор завжди з’являється в судове засідання, а інші учасники, якщо вони не бажають брати участі в судовому засіданні, як правило, не з’являються, не подаючи жодних клопотань.

Проблему надмірного навантаження на суди через розгляд справ в усному провадженні замість письмового обговорювали також під час зустрічі з суддями Великої Палати Верховного Суду.

Суддя Департаменту з розгляду кримінальних справ Верховного суду Латвійської Республіки Аійа Бранта зауважила, що в Латвії сторони можуть звернутися до касаційного суду з проханням провести усний розгляд справи, однак судді самі визначають необхідність його проведення саме в такому форматі. Крім того, судді розв’язують питання щодо того, чи потрібно доставляти до зали суду у кримінальному провадженні учасників судового процесу, чи достатньо буде провести засідання в режимі відеоконференції. Суддя також наголосила, що у Латвії більшість справ розглядаються в письмовому порядку, адже це суттєво пришвидшує їх розгляд і дає змогу дотримуватися розумних строків розгляду справ.

«У господарській юрисдикції теж існують певні категорії справ, котрі належить розглядати лише в усному провадженні. Але через брак часу та надмірну кількість справ, що вже перебувають на розгляді у суддів Великої Палати ВС, їх розгляд ми можемо призначити лише через кілька місяців», – поінформував експертів Проекту суддя ВП ВС Віталій Уркевич.

Жваву дискусію викликали питання юрисдикційних спорів, які становлять більшу частину справ, що розглядають судді ВП ВС. Відповідно до законодавства усі справи, в яких ідеться про підстави порушення правил предметної чи суб’єктної юрисдикції, автоматично надходять на розгляд ВП ВС, чим нерідко зловживають учасники справи. Трапляються випадки, коли учасники зазначають про порушення судами юрисдикційності спору лише у касаційній скарзі і водночас прописують вимогу залишити рішення попередніх судових інстанцій без змін. Стосовно вирішення подібних спорів вже напрацьована певна судова практика, але судді все одно мають розглядати кожну справу окремо.

Учасники зустрічі обмінялися думками щодо застосування медіації в досудовому порядку. Експерти Проекту повідомили, що у європейських країнах практика застосування медіації дуже поширена, адже економить учасникам спору час та гроші. Гінтарас Крижявічюс розповів, що в Литві судді нерідко виступають медіаторами і дуже популярні в цій ролі.

Участь у зустрічі в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду узяли судді КАС ВС, помічники суддів та  працівники апарату суду.

Голова КАС ВС Михайло Смокович, висловив вдячність Проекту за допомогу у запровадженні в українському судочинстві міжнародних стандартів та ознайомлення з досвідом інших європейських держав. На його думку, такі заходи сприяють еволюції судочинства і спрямовані на захист прав і свобод людини.

Суддя Департаменту з розгляду адміністративних справ Верховного суду Латвійської Республіки Аніта Ковалевська розповіла про конфлікти, які розв’язують судді адміністративних судів Латвії. Наприклад, коли є колізії принципів правомірності та правової визначеності, якщо орган влади видає певний нормативний акт, а згодом його скасовує, визнавши його неправомірним. Суд має вирішувати спори, якщо в результаті скасування нормативного акта порушені права осіб.

Також суддя звернула увагу на колізійність принципів, з одного боку, відкритості та прозорості й доступу до інформації, з другого – конфіденційність інформації, захист особистого життя людини. Також спори щодо свободи на проведення мирних зібрань і захист інтересів інших осіб, коли йдеться про проведення  масових заходів в одному місці й в один і той самий час.

Голова Вищого адміністративного суду Литовської Республіки Гінтарас Кріжявічус повідомив, що у Литві по всій правовій системі проходить принцип обов’язковості судового рішення. Органи влади не можуть прийняти повторно незаконне рішення, яке було скасоване судом.

Судді КАС ВС запитали колег з Литви і Латвії про вирішення спорів, де є протиріччя між принципами стабільності законодавства і законності. Експерти Проекту зауважили, що суди виносять рішення, взявши до уваги своєчасність внесення змін до законів. Але враховуються й особливі обставини. Наприклад, під час економічної кризи, коли законодавець повинен діяти швидко, щоб збалансувати ситуацію.

Також експерти розповіли, що в разі сумнівів щодо конституційності нормативних актів усі судді, навіть перших інстанцій, можуть напряму звернутися до Конституційного суду.

Суддя Департаменту з розгляду цивільних справ Верховного суду Латвійської Республіки (наразі відряджений до Конституційного суду) Алдіс Лавінч зазначив, що приклад Латвії, коли суди звертаються до Конституційного суду, якщо виявляють  у справі проблему конституційності, ефективно працює. У такому діалозі судді роблять одну справу й оперативно рухаються до єдиної мети – захисту прав і свобод людини. Коли є колізійність у нормах, за основу завжди беруться цінності, покладені в основу Конституції.

Експерт висловив думку, що в Україні дещо ускладнена система для створення діалогу із Конституційним Судом, коли це можна зробити лише за рішенням Пленуму Верховного Суду.

Учасники заходу зазначили, що форма дискусії, яку обрали тренери Проекту, найефективніша для навчання та обміну досвідом.

Під час зустрічі у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду секретар судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Тетяна Дроботова ознайомила іноземних колег із структурою, організацією роботи ВС та зокрема КГС ВС, з особливостями здійснення судочинства за новими процесуальними кодексами та викликами і завданнями, які постали перед оновленою судовою системою. У свою чергу, судді КГС ВС розповіли про особливості спеціалізацій своїх судових палат, розподілу судових справ між суддями та структуру судового рішення.

Водночас Тетяна Дроботова детально розповіла про окремі положення ГПК України, зокрема щодо застосування механізмів запобігання зловживанню процесуальними правами, а також проаналізувала порядок розгляду малозначних справ і особливості спрощеного провадження. 

Особливу увагу учасники зустрічі зосередили на питаннях застосування процесуальних фільтрів на стадії касаційного провадження. Як зазначили експерти Проекту, у країнах ЄС це загальноприйнята практика, не менш важливим є запровадження системи фільтрів для інституту касації в Україні.

Судді КГС ВС відповіли на запитання іноземних колег стосовно внутрішньої організації суду, розподілу повноважень між колегією і палатами та розповіли про особливості проведення судового засідання.

На завершення зустрічі учасники зазначили про важливість подібних зустрічей для обміну досвідом і висловили сподівання на подальшу плідну співпрацю.

Участь у заходах також взяли проректор з науково-дослідної роботи НШСУ Наталія Шукліна, проректор з підготовки кадрів для судових органів НШСУ  Анатолій Костенко та начальник відділу підготовки суддів НШСУ Іван Балаклицький.

Професійні обговорення організував Верховний Суд у співпраці з Проектом та Національною школою суддів України.

За повідомленням прес-служби суду