12 березня 2019 року слідчі судді Соснівського районного суду міста Черкаси розглянули клопотання про обрання міри запобіжного заходу двом членам «Національного корпусу» та скарги їх захисників на незаконне затримання.

Дмитру Кухарчуку слідчий та прокурор просили обрати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.  Проте, слідий суддя Сонівського районного суду м. Черкаси з ними не погодився та застосував до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

В клопотанні слідчий зазначив, що досудовим розслідуванням було встановлено, що Дмитро Кухарчук спільно з невстановленими особами, маючи умисел, направлений на організацію та активну участь у масових заворушеннях, з метою вчинення протиправних дій, 09.03.2019 разом з іншими невстановленими особами прибув на площу імені Богдана Хмельницького, біля палацу культури «Дружба народів», в місті Черкаси, де в цей час відбувалась зустріч Президента України Петра Порошенка з громадою міста.

Керуючи діями та шляхом підбурювання невстановлених осіб, Дмитро Кухарчук спрямував їх дії на насильницький прояв і демонстрацію невдоволення діяльністю органів державної влади, що виразилося у закликах до порушення публічного та громадського порядку, активного застосування фізичної сили до працівників поліції, блокування пересування службових автомобілів поліції.

При цьому, підозрюваний реально усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, грубо ігноруючи встановлені в суспільстві загальноприйняті правила поведінки та суспільної моралі прийняв активну особисту участь у масових заворушеннях.

Підозрюваний Дмитро Кухарчук та його захисники в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на необґрунтованість підозри та відсутність ризиків, на які посилається слідчий як підставу для обрання міри запобіжного заходу.

«Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених статтею 177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув’язнення особи до засудження її компетентним судом, тобто постановлення обвинувального вироку (пп. «а» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод)»,- зазначено в ухвалі суду.

В судовому засіданні слідчим суддею було встановлено, що підозрюваний є учасником бойових дій, має постійне місце проживання, раніше не притягався до кримінальної відповідальності. Тож з урахуванням даних про особу підозрюваного, його спосіб життя, міцність соціальних зв’язків, його поведінку, на теперішній час не вбачається вкрай необхідним застосування до нього найсуворішого запобіжного заходу, що відповідно до ч.4 ст.194 КПК України дає підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Відтак, беручи до уваги обставини події та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється Дмитро Кухарчук, ступінь суспільної небезпеки правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, враховуючи зміст ризиків, на запобігання яких необхідне застосування запобіжного заходу, слідчий суддя застосував до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці з покладанням на нього обов’язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Крім того, за результатом розгляду скарги адвоката Володимира Волосовського, поданої в інтересах Дмитра Кухарчука на незаконне затримання, слідчий суддя прийшов до висновку, що затримання в порядку, передбаченому статтею 208 КПК України, проведене з порушенням норм кримінально-процесуального законодавства.

Таким чином, перевіривши аспекти законності затримання підозрюваного, слідчий суддя ухвалив звільнити підозрюваного Дмитра Кухарчука  з-під варти у залі суду.

Стосовно Антона Братко також було внесене клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Активісту було повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 294 КК України -  активна участь в масових заворушеннях, що супроводжувались насильством над особою, погромами та опором представникам влади із застосуванням предметів, які використовувалися як зброя, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України - умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу побоїв у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків, за фактом подій, що відбулися на площі імені Богдана Хмельницького у місті Черкаси 9 березня 2019 року.

До початку розгляду клопотання по суті захисником Світланою Зарубою подано скаргу на незаконне затримання підозрюваного Антона Братка.

Як зазначено в ухвалі суду, слідчим та прокурорами не доведено та не надано доказів про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Крім того, прокурорами та слідчим не обґрунтовано неможливість застосування до підозрюваного Братка А.С. більш м'яких запобіжних заходів з урахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України, щодо даних про його особу, в їх сукупності.

Отже, врахувавши практику Європейського суду з прав людини, дані про особу підозрюваного, з огляду на відсутність належного обґрунтування існуючих ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України в самому клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не доведено належним чином наявність таких ризиків і прокурором під час розгляду справи, слідчим суддею не встановлені обставин необхідності тримання Антона Братка під вартою на підставі чого до нього застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період часу з 20:00 по 07:00.

Щодо скарги захисника Світлани Заруби про незаконне затримання, слідчий суддя прийшов до висновку, що затримання Антона Братка в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, проведене з порушенням норм кримінально-процесуального законодавства, а тому останній підлягає звільненню з-під варти.

За повідомленням прес-служби суду