Таке рішення колегія суддів Сумського апеляційного суду прийняла, розглянувши апеляційну скаргу прокурора на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми, якою працівнику ТОВ «Міськсумиліфт» було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Мова йде про одного із підозрюваних у справі про загибель у ліфті багатоповерхового будинку двомісячної дитини.

Сторона обвинувачення просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та обрати підозрюваному найсуворіший із можливих запобіжних заходів, а саме тримання під вартою. На думку прокурора, домашній арешт у нічний час, застосований до особи, не здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти його можливому впливу на свідків, потерпілих та докази вчинення кримінального правопорушення. Позицію прокурора підтримали у судовому засіданні потерпілі та їхній представники. Зокрема, посилалися на зміну показів підозрюваного, халатне ставлення особи до вчинення своїх обов’язків, що призвело до смерті дитини.

Натомість, сторона захисту просила залишити без змін рішення Ковпаківського районного суду м. Суми. Адвокат підозрюваного зазначав на справедливості та об’єктивності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Розглянувши матеріали кримінального провадження, колегія суддів апеляційного суду залишила без змін ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми про застосування до працівника ТОВ «Міськліфт» запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Суд виходив з того, що сторона обвинувачення подаючи клопотання по тримання особи під вартою мала довести, що жоден інший запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Натомість ні у суді першої, ні апеляційної інстанції не було доведено наявність ризиків того, що підозрюваний переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду, перешкоджатиме веденню слідства, впливатиме на свідків. В свою чергу, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом і застосовується лише у тих випадках, коли особа, приміром, вже має судимість або підозрюється у вчинені   злочину, за який передбачається покарання у вигляді позбавлення волі більше ніж на 5 років, якщо вона немає міцних соціальних зв’язків, порушує процесуальні обов’язки тощо. На даний момент до жодних із визначених Кримінальним процесуальним кодексом категорій особа не відноситься. Крім того, особа виконує покладені на неї процесуальні обов’язки, наказом керівника підприємства її було переведено на іншу роботу, яка не пов’язана з виконанням обов’язків електромеханіка ліфтового господарства. Дані факти прокурором не заперечувалися.

За повідомленням прес-служби суду