Позивач звернувся до суду з позовом про скасування державної реєстрації земельної ділянки за відповідачем, скасування кадастрового номера земельної ділянки та визнання права власності на земельну ділянку.

Рішенням районного суду, залишеним без змін апеляційною інстанцією, у задоволенні позову відмовлено. Фактично суд першої інстанції дійшов висновків про законність реєстрації права власності відповідачів на спірну земельну ділянку, оскільки попереднього визнання незаконними та скасування рішень уповноважених органів про виділ та передачу цієї землі у встановленому законом порядку не відбулося.

Скасовуючи зазначені судові рішення та передаючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд вказав на те, що суди при розгляді справи не врахували прецедентної практики Європейського суду з прав людини як джерела права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), згідно з якою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод підлягає застосуванню для захисту правомірних очікувань щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною майна.

Верховний Суд зазначив, що позивач мав правомірні очікування щодо оформлення права власності на земельний пай, оскільки дотримав процедури, яка передує одержанню правовстановлюючих документів на землю, а саме: розпорядженням районної державної адміністрації було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); на виконання вказаного розпорядження з метою реалізації права власності позивача за його замовленням уповноваженим суб’єктом було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Та обставина, що на етапі внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру Управління Держгеокадастру в Києво-Святошинському районі Київської області прийняло рішення про відмову у внесенні цих відомостей у зв'язку з перетином ділянки позивача з іншою ділянкою (площа збігається на 100 %), свідчить про порушення права позивача на земельний пай, обмеження його у праві правомірного очікування щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки таке право є складовою частиною майна.

При цьому у спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватись як зазначені рішення, угоди, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними тільки державних актів на право власності може мати місце в разі їх видання з порушенням вимог закону, всупереч рішенням чи угодам. У цьому разі таке визнання є належним та самостійним способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Розглядаючи цю справу, суди попередніх інстанцій повинні були врахувати підстави позову про незаконне позбавлення позивача права на землю у спосіб, не передбачений законом, врахувати, що позивач обрав спосіб захисту порушеного права, передбачений ст. 152 ЗК України. Також суди мали перевірити належним чином підстави позову щодо незаконності передання спірної земельної ділянки розпорядженням районної державної адміністрації на користь фізичної особи-відповідача та інші похідні підстави позову, чого зроблено не було.

Залишивши зазначені доводи позивача поза увагою й не з’ясувавши належним чином підстав надання спірної земельної ділянки сторонам у справі за первинною правовстановлюючою документацією, суди попередніх інстанцій не вирішили спору по суті і при цьому передчасно обмежилися посиланням на законність одержання відповідачами спірної землі у власність через чинність рішення державних органів, на підставі яких це відбулось, незважаючи на те, що ці обставини позивач заперечує в позові і вони є підставою позову.

З повним текстом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів  Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 369/6516/16-ц від 1 серпня 2018 року (провадження № 61-1796 св 17) можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/75743891.

За повідомленням прес-служби суду