2 серпня 2018 року Вища рада правосуддя розглянула скаргу судді Октябрського районного суду міста Полтави Гольник Лариси Владленівни (на фото) на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23 травня 2018 року № 1467/3дп/15-18«Про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів Октябрського районного суду міста Полтави Струкова О.М., Гольник Л.В.».

Доповідач – член Вищої ради правосуддя Микола Гусак поінформував, що вказаним рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя суддю Октябрського районного суду міста Полтави Гольник Л.В. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця  через порушення правил суддівської етики.

Зокрема, Дисциплінарна палата дослідила доводи автора дисциплінарної скарги голови Октябрського районного суду міста Полтави Струкова О.М. про порушення суддею Гольник Л.В. вимог суддівської етики при здійсненні певних публікацій у соціальних мережах.

Так, у мережі Facebook від імені судді Гольник Л.В. опубліковано статтю під назвою «Тому що послідовний. І тричі легітимний!!! А колектив покірний, мов ті вівці» та додано фото зі стадом овець, у якій йдеться про чергові збори суддів Октябрського районного суду міста Полтави.

«Зі статті вбачається, що суддею Гольник Л.В. надано оцінку цим зборам: «Бездумно голосуючи на догоду Струкову, «колеги» засвідчили неготовність взяти на себе відповідальність і розрубати «Гордіїв вузол». У такій ситуації ніяке спільне фотографування, ні чаювання не зарадять. Ви згодні зі мною, Олександр Сасевич, Тетяна Опанасюк, Igor Bakhaev, Григорий Алейников, Inna Plakhtiy?» (20 червня 2017 року)», – йдеться у рішенні.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що «надання суддею Гольник Л.В. зневажливої оцінки своїм колегам-суддям, причому усьому колективу суддів Октябрського районного суду міста Полтави, що виразилося у порівнянні їх з вівцями, що в українському суспільстві традиційно сприймається як образа, явно вийшло за межі допустимого здійснення свободи слова і становить порушення норм суддівської етики. Такі дії були шкідливими для авторитету правосуддя, особливо зважаючи на те, що зневажливе порівняння було поширене у соціальних мережах».

З огляду на викладене Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що відповідні дії судді Гольник Л.В. утворюють дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях … дотримання … норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів).

 «…норми суддівської етики вимагають від суддів, щоб будь-які конфліктні ситуації вирішувалися ними в межах чинного законодавства та без заподіяння невиправданої шкоди авторитету правосуддя, – вказано у рішенні. – У будь-якому разі при здійсненні своїх прав, зокрема права на звернення, свободи слова тощо, суддя не може діяти виключно з метою завдання шкоди іншій особі шляхом її образи чи приниження, зловживати правом на звернення та правом на свободу слова. Суддя повинен усвідомлювати, що дії, спрямовані виключно на приниження іншої особи, не можуть вважатися бездоганними на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини. Поширення негативних оцінок стосовно іншого судді (суддів) неминуче підриває авторитет правосуддя, що тим більше йде у розріз із правилами суддівської етики».

Також у скарзі голови Октябрського районного суду міста Полтави Струкова О.М. йшлося про те, що 28 вересня 2016 року суддя Гольник Л.В. разом зі своїм чоловіком, журналістами та невідомими особами у камуфляжі зірвали проведення зборів, на яких згідно з порядком денним мало відбутись обговорення характеристики судді Гольник Л.В. Судді змушені були покинути зал через образливі вигуки та погрози у свій бік, штовханину, а також через побоювання щодо осіб у камуфляжі.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що описані вище дії Гольник Л.В., спрямовані на створення перешкод у діяльності зборів суддів як органу суддівського самоврядування, свідчать про наявність в її діях складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI («грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя»).

У рішенні пояснюється: «Перешкоджанням проведенню зборів суддів є і запрошення на ці збори сторонніх осіб без згоди самих зборів, особливо у випадках, коли запрошені особи намагаються втрутитися у хід проведення зборів і спонукати суддів ухвалити будь-яке рішення. За таких обставин запрошення на збори сторонніх осіб суддею Гольник Л.В. за умови відсутності з її боку будь-якої реакції на спроби запрошених втрутитися у перебіг проведення зборів явно не відповідає вимогам суддівської етики, зокрема вимогам статті 1 Кодексу суддівської етики, згідно з якою «суддя повинен бути прикладом … дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду».

Розглянувши скаргу судді Октябрського районного суду міста Полтави Гольник Лариси Владленівни, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Миколу Гусака, суддю Ларису Гольник та її представника – адвоката Романа Маселка, Вища рада правосуддя ухвалила залишити без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23 травня 2018 року № 1467/3дп/15-18.

Технічна фіксація засідання ВРП № 54

Прес-центр судової влади України