До Ярмолинецького районного суду звернулася жителька Ярмолинець із позовом до екс-чоловіка про виселення його з житлового будинку. Жінка пояснила, що відповідач порушує правила співжиття, створює для неї неможливі умови для проживання в одному будинку, псує приміщення. Більше того – погрожував їй розправою і вчиняв домашнє насильство. Тому, згідно зі ст. 116 Житлового кодексу УРСР, чоловіка потрібно виселити.

У судовому засіданні відповідач і його представник проти задоволення позову заперечили. Стверджують : чоловік вже два роки не проживає у спірному житлі, тож виселити його неможливо. Не визнав відповідач і факту насильства щодо колишньої дружини, але погодився, що таки підписав три поліцейських протоколи про неприпустимість протиправної поведінки.

Заслухавши учасників процесу, оцінивши письмові докази, суд прийшов до висновку – у задоволенні позову слід відмовити повністю. У своїй ухвалі зазначив, що для застосування норм ст. 116 ЖК УРСР необхідно дві умови: систематичне порушення правил співжиття та вжиття заходів попередження або громадського впливу, які не дали позитивних результатів.  Утім, позивачка не надала жодних допустимих доказів цього.

Адже, як встановив суд, відповідач не проживає з жінкою від липня 2015 року, а у підписаних протоколах про застереження не зазначено, яку ж саме протиправну поведінку, що створювала б неможливі умови для проживання в одному будинку, він вчиняв.

«Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом», – зазначає суд.

Рішення ще не набрало законної сили і може бути оскаржене до апеляційної інстанції.

За повідомленням прес-служби суду