До апеляційного суду Одеської області надійшла апеляційна скарга Ф.Г «Стоянов А.А.»  на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21 вересня 2017 року, яким  в задоволені позивних вимог Ф.Г. «Стоянов А.А.» відмовлено,  та ухвалене нове рішення яким позовні вимоги задоволені.

На думку позивача рішення суду першої інстанції постановлене із неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до матеріалів справи, Є. належать земельні ділянки загальною площею 2,96 га та 2,64 га,  відповідно до витягу з державного реєстру прав на нерухоме майно. Цільове призначення земельної ділянки – ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

04.01.2011 року між ФГ«Стоянов А.А.» та Є. укладено договір оренди земельних ділянок, за умовами якого Є. власник земельних ділянок, передав позивачу у строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 років і в цей же день, за актом приймання-передачі, передав позивачу спірну земельну ділянку.

01.09.2014 року між ФГ «Дінекс-Агро» і Є. укладено договір оренди спірної земельної ділянки, а реєстраційною службою зареєстровано право оренди земельної ділянки за ФГ «Дінекс-Агро» на підставі договору від 01.09.2014 року.

При розгляді даної справи суд прийняв до уваги, що виходячи з положень ст. 638 ЦК України, ст. 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації (правовий висновок Верховного Суду України від 13.06.2016 року у справі №6-643цс16).

Згідно п. 3.1 договору оренди земельної ділянки від 04.01.2011 року, договір укладено на 10 років, починаючи з часу його державної реєстрації. Крім того, відповідно до п.6.1 договору, земельна ділянка повинна була передаватись в оренду за актом приймання-передачі, який мав оформлятись не пізніше семи днів з моменту державної реєстрації даного договору.

Договір оренди земельної ділянки від 04.01.2011 року, в період з січня 2011 року по січень 2013 року не проходив державну реєстрацію.

В період з січня 2013 року по вересень 2014 року право оренди спірної земельної ділянки, у встановленому законом порядку, за ФГ «Стоянов А.А.» не реєструвалось.

Недодержання сторонами договору від 04.01.2011 року вимог закону про державну реєстрацію договору оренди в період з січня 2011 року по січень 2013 року, а в період з січня 2013 року по вересень 2014 року державної реєстрації права оренди земельної ділянки – дає підстави вважати такий договір неукладеним, оскільки державна реєстрація такого правочину передбачена законом – ст. 210 ч.1 ЦК України, ст. ст. 125, 126 ЗК України.

Таким чином, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ф.Г. «Стоянов А.А.»  на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21 вересня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області постановила апеляційну скаргу – залишити без задоволення, а рішення Суворовського районного суду  м. Одеси від 11 вересня 2017 року – залишити без змін.

Пошук процесуальних рішень по даній справі можна здійснити в Єдиному державному реєстрі судових рішень за номером: 500/2850/16-ц

 За повідомленням прес-служби суду