Суддею Ленінського районного суду м. Миколаєва – Крутієм Юрієм Петровичем, закінчено розгляд кримінального провадження та ухвалено вирок громадянину П., 1976 року народження, уродженцю с. Куренівки, Чечельницького району Вінницької області, неодноразово судимому, якого обвинувачували у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України (тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння).

Так, згідно з вироком суду, 14.03.2017, близько 03:00 (точний час в ході досудового розслідування не встановлено) П., знаходячись біля бару "Бомбей" по пр. Миру, 21 у м. Миколаєві, на ґрунті раптово виниклого конфлікту з В. та К., діючи умисно, розуміючи можливість заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю потерпілих і бажаючи її настання, наніс В. один удар предметом з колото-ріжучою кромкою в область живота, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння у вигляді сліпого проникаючого поранення органів черевної порожнини з наявністю рани на передній стінці живота з раньовим каналом, що проникає до черевної порожнини з пораненням петель тонкої  кишки, її брижейки та сигмовидної кишки, які супроводжувались внутрішньочеревною кровотечею та гемотагичним шоком 3 ступеню, а також наніс поруч стоячому К. один удар вищевказаним предметом в область живота, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани грудної клітини справа в область 8-о міжребір'я з раньовим каналом, який проходить у правій плевральній порожнині через плевральний синус, діафрагму, праву долю печінки де сліпо закінчується, з правобічним гемопневмотораксом та внутрішньочеревною кровотечею.

Обвинувачений П. свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України не визнав та пояснив, що у нього з двома молодими людьми виник конфлікт, чоловіки були п’яні, образили його та зачепили його гідність. Він дав ляпас одному з чоловіків, та обидва втекли, а він пішов додому. Він був тверезий, не п’є та не палить. Ножа в нього не було. Через тиждень після події, він вийшов гуляти з дитиною, та був затриманий працівниками поліції, та доставлений до райвідділу. Цивільний позов прокурора та потерпілого не визнає. 

Суд критично оцінив покази обвинуваченого про непричетність до вказаного злочину, оскільки вони спростовуються показами потерпілих, свідків та дослідженими письмовими доказами, які узгоджуються між собою, та у суду сумнівів не викликали, та розцінив їх як спосіб уникнути відповідальності за скоєне.

Суд вважав за необхідне виключити з обвинувачення посилання на вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, оскільки дана обставина не була підтверджена під час судового розгляду.

Суд визнав винним П. у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначив йому покарання у вигляді 8 років позбавлення волі, рахуючи строк відбування покарання з 02.08.2017.

Заставу в розмірі 96000 грн. - звернув в дохід держави.

Стягнув з П. на користь держави в особі Миколаївської міської лікарні швидкої медичної допомоги 6 664 (шість тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 11 коп. в рахунок відшкодування коштів, затрачених на лікування потерпілого К. від злочину.

Стягнув з П. на користь К. 18 000 (вісімнадцять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.

Стягнув з П. на користь держави в особі Миколаївської міської лікарні швидкої медичної допомоги 6 985 (шість тисяч дев’ятсот вісімдесят п’ять) грн. 34 коп. в рахунок відшкодування коштів, затрачених на лікування потерпілого В. від злочину.

Вирок суду відправлено до Єдиного Державного Реєстру Судових Рішень.

Зазначимо, що вирок суду ще не набрав чинності.

За повідомленням прес-служби суду