Малиновським районним судом м.Одеси був визнаний винним та засуджений громадянин Б. за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.393 КК України, а саме за втечу з місць позбавлення волі.

Зазначена особа відбувала покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності, а також за злочин, пов'язаний з ввезенням, виготовленням, збутом та розповсюдженням порнографічної продукції, яке було призначене вироком Приморського районного суду м.Одеси. 

Як пояснив обвинувачений Б. в судовому засіданні суду першої інстанції, в жовтні 2014 року, після його переведення до дільниці соціальної реабілітації ОВК-14, він умисно, з метою ухилитися від відбування покарання здійснив втечу з місця позбавлення волі, самостійно пішки залишивши адміністративні межі дільниці соціальної реабілітації. Зробив він це в зв’язку з повідомленням про хворобу матері, яка знаходилася на території Молдови. Залишивши установу, Б. пішки, поза межами пунктів пропуску, перейшов на територію Республіки Молдови, де порушив закон. З часом він повернувся до України для того, щоб з’явитись у райвідділок, проте його затримали співробітники поліції.

Вироком Малиновського районного суду м.Одеси за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.393 КК України, обвинуваченому Б. було призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, та, на підставі вимог ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Приморського районного суду м.Одеси, суд остаточно визначив Б. покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців.

На вирок Малиновського районного суду м.Одеси обвинувачений Б. та його захисник подали апеляційні скарги, в яких зазначили про невідповідність вироку вимогам кримінального процесуального закону. Крім того, захисник обвинуваченого Б. в апеляційній скарзі порушив питання про зміну вироку в частині призначеного покарання, оскільки призначене судом покарання, на його думку, не співрозмірно ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі винного.        

Заслухавши сторони апеляційного провадження та дослідивши доводи апеляційних скарг та матеріали кримінального провадження, апеляційним судом встановлено, що твердження обвинуваченого Б. та його захисника про порушення судом першої інстанції під час ухвалення вироку вимог кримінального процесуального закону, в тому числі і під час визначення виду та міри остаточного покарання за вчинений обвинуваченим злочин, є безпідставним.

З огляду на наведене, апеляційний суд Одеської області залишив апеляційні скарги без задоволення, а вирок Малиновського районного суду м.Одеси без змін.

Пошук процесуальних документів по даному кримінальному провадженню можливо здійснити в Єдиному державному реєстрі судових рішень за №521/1156/17.

За повідомленням прес-служби суду