Розширення можливостей конституційної скарги, усунення процесуальних обмежень для перегляду судових рішень і вдосконалення механізмів відшкодування шкоди, завданої неконституційними рішеннями, – ключові напрями посилення захисту прав людини.

На цьому наголосив ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук під час міжнародного конституційного форуму «Конституційний Суд України: забезпечення верховенства Конституції та захисту конституційних прав в умовах глобальних викликів», що відбувся 16 жовтня 2026 року з нагоди 30-ї річниці створення Конституційного Суду України.

Вітаючи суддів і працівників Конституційного Суду України з ювілеєм, Микола Оніщук відзначив важливість співпраці між Конституційним Судом і Національною школою суддів України, висловивши впевненість у її подальшому розвитку. За словами ректора, конституційна юстиція є важливим елементом державного устрою та правової системи України, а її становлення засвідчує орієнтацію держави на європейські стандарти й утвердження європейської правової ідентичності.

Основну увагу у виступі Микола Оніщук приділив інституту конституційної скарги, запровадженому конституційними змінами 2016 року. Він підкреслив, що ця новація стала важливим етапом розвитку конституційного контролю з двох причин: громадяни отримали можливість безпосередньо звертатися до Конституційного Суду щодо конституційності закону, застосованого в остаточному судовому рішенні, а предмет конституційного контролю вийшов за межі перевірки нормативних актів у системі законодавства.

Водночас, на переконання ректора НШСУ, самого встановлення неконституційності норми недостатньо – конституційна скарга має забезпечувати реальний механізм відновлення порушених прав людини. Саме в цьому полягає її ключове призначення та потенціал подальшого розвитку.

Микола Оніщук окреслив три напрями, які, на його думку, потребують уваги для посилення відновлювальної функції конституційної скарги.

Перший – удосконалення процесуального законодавства. Ректор звернув увагу на передбачене процесуальними кодексами обмеження, за яким можливість перегляду судового рішення у зв’язку з визнанням застосованого закону неконституційним пов’язується з тим, чи було це рішення виконане. Водночас аналогічного обмеження не передбачено для перегляду справ у зв’язку з рішенням Європейського суду з прав людини.

На думку М. Оніщука, такий підхід потребує перегляду, адже в обох випадках ідеться про порушення прав, за які відповідає держава. Наявні процесуальні механізми, зокрема поворот виконання судового рішення, можуть бути використані для забезпечення ефективного відновлення порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Другий – законодавче врегулювання відшкодування шкоди, завданої рішеннями, ухваленими на підставі неконституційних норм. Ректор НШСУ наголосив, що Конституція України передбачає право на відшкодування такої шкоди, однак відповідний законодавчий механізм досі не створено. За його словами, належне нормативне врегулювання має забезпечити практичну реалізацію конституційної гарантії та визначити дієвий порядок відновлення прав осіб, які постраждали внаслідок застосування неконституційних положень законодавства.

Третій – розширення практики застосування забезпечувальних наказів Конституційного Суду України. Тут Микола Оніщук зауважив, що цей інструмент уже застосовується, однак поки що така практика залишається поодинокою. На його переконання, забезпечувальні заходи доцільно розглядати не лише у справах, де існує загроза життю чи здоров’ю людини, а й у випадках, що стосуються свободи, права власності та сімейних відносин, зокрема прав дитини. Адже ефективний конституційний захист має враховувати широкий спектр життєво важливих прав та інтересів людини.

Аргументуючи необхідність подальшого вдосконалення інституту конституційної скарги, ректор навів статистичні дані: щороку до Конституційного Суду України надходить у середньому близько 500 конституційних скарг, приблизно половина з яких не допускається до подальшого розгляду через невідповідність вимогам щодо форми та змісту. Позитивні рішення про визнання нормативних положень неконституційними були ухвалені у 79 справах.

Водночас, як зауважив М. Оніщук, кількість таких справ залишається невеликою порівняно із загальним обсягом судових проваджень в Україні. Однією з причин він назвав часовий проміжок між ухваленням судового рішення, проходженням процедур його перегляду та зверненням до Конституційного Суду. За цей час рішення нерідко вже виконуються, що може обмежувати можливості подальшого відновлення порушених прав.

Підсумовуючи виступ, ректор Національної школи суддів України наголосив, що посилення відновлювальної функції конституційної скарги потребує комплексних рішень на рівні держави – від удосконалення процесуального законодавства до запровадження дієвих механізмів компенсації та ширшого застосування забезпечувальних заходів.

Кінцевою метою конституційної юстиції має бути не лише підтвердження верховенства Конституції, а й реальний захист прав і свобод людини. Фундаментальне місце серед таких гарантій, на переконання М. Оніщука, посідає право на справедливий суд.

Форум організував Конституційний Суд України за підтримки Офісу Ради Європи в Україні та Програми підтримки ОБСЄ в Україні. Він об’єднав суддів, науковців, національних і міжнародних експертів, а також представників органів влади та закладів вищої освіти для фахового обговорення становлення конституційної юстиції в Україні, еволюції ролі КСУ в правовій системі та інтеграції України до європейського правового простору.

Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин, який відкривав форум, наголосив, що 30-річчя КСУ – це нагода підбити підсумки розвитку конституційної юстиції, становлення конституційного контролю та формування правових позицій Суду. Він відзначив знакові рішення КСУ, затвердження Правил професійної етики судді, внесок суддів у наукову діяльність і розвиток публічної звітності Суду. Також окремо відмітив, що перше рішення КСУ після початку повномасштабного вторгнення стосувалося захисту прав військовослужбовців.

Учасники форуму дійшли висновку, що подальший розвиток конституційного правосуддя в Україні має ґрунтуватися на поєднанні європейської інтеграції та збереження конституційної ідентичності, посиленні захисту прав людини й готовності Конституційного Суду України реагувати на нові технологічні та суспільні виклики.

Національна школа суддів України