Пропонуємо до вашої уваги черговий огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду – за серпень 2026 року, в якому відображено важливі правові позиції з кримінального та кримінального процесуального права: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KKS_08_2026.pdf

У сфері кримінального права зроблено висновки про те, що:

– призначення особи на посаду в органі окупаційної влади на підставі відповідного акта, її подальша поведінка та відсутність відомостей про застосування примусу можуть підтверджувати добровільність зайняття такої посади. Посада голови в незаконно створеному органі влади – окупаційній адміністрації держави-агресора за своїм змістом передбачає виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, що є кваліфікуючою ознакою колабораційної діяльності (ч. 5 ст. 111-1 КК України);

– звільнення особи від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 401 КК України не залежить від факту поточного перебування особи на військовій службі на момент ухвалення судом відповідного рішення. Приписи Загальної частини КК України, зокрема ч. 1 ст. 44 КК України, визначають зміст і спрямованість норм Особливої частини, тому суд не може обмежувати застосування приписів ч. 5 ст. 401 КК України додатковими умовами, які не передбачені самою кримінально-правовою нормою або іншими приписами КК України щодо звільнення від кримінальної відповідальності.

У сфері кримінального процесуального права зазначено, що:

– витяг з ЄРДР не може замінити ні процесуального рішення про визначення групи слідчих у кримінальному провадженні, ні постанови керівника відповідного органу прокуратури про призначення (визначення) прокурора або групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, оскільки не є кримінально-процесуальним рішенням, яке породжує зазначені правові наслідки в цьому кримінальному провадженні;

– у разі закриття кримінального провадження у зв’язку зі смертю обвинуваченого (п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України) процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов’язані зі здійсненням кримінального провадження, відносяться на рахунок держави.

В огляді висвітлено також інші, не менш актуальні правові позиції.

Верховний Суд