Херсонський апеляційний суд розглянув справу за заявою опікуна малолітніх дітей про встановлення факту смерті їхньої бабусі – громадянки України, яка померла на території рф. Встановлення цього факту було необхідне для оформлення дітьми спадщини.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви, оскільки смерть була зареєстрована органом іноземної держави. Водночас заявниця не мала оригіналу або дубліката свідоцтва про смерть та через збройну агресію рф, розірвання дипломатичних відносин і закриття консульських установ не могла отримати документ і засвідчити його апостилем. Унаслідок цього діти-сироти фактично були позбавлені можливості реалізувати спадкові права.

Апеляційний суд послався на статті 8 і 55 Конституції України, статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також статті 2, 19, 293 і 315 Цивільного процесуального кодексу України, якими передбачено судовий захист прав та можливість встановлення в окремому провадженні юридичних фактів, зокрема факту смерті особи у разі неможливості його державної реєстрації.

Порядок реєстрації смерті визначено статтею 49 Цивільного кодексу України, статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5. Однією з підстав для державної реєстрації смерті є рішення суду про встановлення відповідного факту.

Колегія суддів врахувала статті 13 Закону України «Про міжнародне приватне право». Після зупинення дії Мінської конвенції у відносинах із рф відповідно до Закону України «Про вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» (№ 2783-IX) документи, видані російськими органами, мають бути засвідчені апостилем. При цьому заявниця через об’єктивні обставини не могла отримати та належним чином оформити свідоцтво про смерть.

Суд апеляційної інстанції урахував практику Верховного Суду, викладену в постановах від 4 жовтня 2023 року у справі № 747/20/23, від 23 листопада 2022 року у справі № 759/7001/22 та від 31 січня 2024 року у справі № 643/1873/23, щодо встановлення фактів народження або смерті за неможливості отримання належних документів у позасудовому порядку.

Водночас суд відмежував обставини справи від висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 24 грудня 2024 року у справі №387/228/24 та від 2 липня 2025 року у справі №186/227/24. У цих справах свідоцтва про смерть були видані до розірвання дипломатичних відносин між Україною та рф, тоді як у справі, що переглядалася, смерть настала вже після їх розірвання.

Застосувавши відповідно до частин дев’ятої і десятої статті 10 ЦПК України аналогію закону та положення статті 317 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що формальна відмова у задоволенні заяви порушує право дітей на доступ до правосуддя та залишає їхні майнові права у стані правової невизначеності.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 15.07.2026 рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 12.05.2026 скасовано, заяву опікуна задоволено та встановлено факт смерті громадянки України на території рф.

Справа №766/2830/26