Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
З метою забезпечення незалежності суддів, належних умов здійснення правосуддя та підтримання авторитету судової влади ВРП 14 липня 2026 року ухвалила звернення ВРП до Президента України, КМУ про необхідність дотримання Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо належного фінансування судів.
Вища рада правосуддя наголошує, що фінансування судів має здійснюватися відповідно до конституційних гарантій незалежності судової влади.
Наводимо повний текст звернення.
ЗВЕРНЕННЯ
Вищої ради правосуддя до Президента України, Кабінету Міністрів України про необхідність дотримання Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо належного фінансування судів
Згідно з пунктами 7, 9 частини першої статті 131 Конституції України, пунктом 16 частини першої статті 3, пунктами 4, 5 частини першої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя ухвалює та оприлюднює публічні заяви і звернення, звертається до суб’єктів права законодавчої ініціативи, органів, які уповноважені приймати правові акти, із пропозиціями щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя; здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення своєї діяльності; бере участь у визначенні видатків Державного бюджету України на утримання судів, органів та установ системи правосуддя.
Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України).
Фінансове забезпечення судів і суддів є невід’ємною складовою частиною як незалежності окремого судді, так і незалежності всієї судової влади, на чому неодноразово акцентували міжнародні правові інституції.
У Висновку Консультативної ради європейських суддів № 28 (2025) наголошено, що суддівська діяльність є складною та вимагає роботи в умовах численних структурних, процедурних і соціальних тисків. До ключових викликів суддівської діяльності віднесено, зокрема, проблеми з фінансуванням. Водночас зазначено, що належне фінансування судової влади тісно пов’язане з її незалежністю, доступом до правосуддя та реалізацією права на справедливий розгляд справи впродовж розумного строку. Недостатнє фінансування та неналежний рівень винагороди суддів можуть спричинити виникнення вакансій, проблеми з добором та утриманням кадрів, нестачу персоналу та утворення значних залишків нерозглянутих справ. Це збільшує навантаження на суддів і підвищує рівень їхнього стресу, що своєю чергою може впливати на якість ухвалюваних рішень.
Належне фінансування суддівської винагороди – це фундамент національної безпеки, інвестиційної привабливості та євроінтеграції. Гідне матеріальне забезпечення усуває побутові та фінансові вразливості судді, роблячи його стійким до зовнішнього тиску та корупційних спокус. Незалежність суддів прямо пов’язана з рівнем їх фінансування за стандартами Ради Європи.
Частинами другою, третьою статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» установлено, що суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь, роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Базовий розмір посадового окладу судді відповідного суду становить визначену кількість прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Починаючи із 2021 року, у порушення вимог Конституції України, законами України про Державний бюджет України на відповідний рік визначено окремий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлюється для визначення базового посадового окладу судді, – 2102 грн (дорівнює прожитковому мінімуму для працездатних осіб, установленому Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 1 січня 2020 року).
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» із 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, установлено на рівні, передбаченому станом на 31 грудня 2025 року (відповідно до абзацу п’ятого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» аналогічно попереднім рокам було встановлено окремий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 гривні).
Отже, із 2021 року для визначення базового розміру посадового окладу судді застосовувався штучний «прожитковий мінімум», зафіксований на рівні 2020 року, – 2102 грн, а не фактичний прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений на 1 січня відповідного року (2270 грн, 2481 грн, 2684 грн, 3028 грн та 3328 грн у 2021–2026 роках відповідно).
Конституційний Суд України неодноразово наголошував, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України (Рішення Конституційного Суду України (Велика палата) від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020).
Вища рада правосуддя під час бюджетних процесів на відповідні роки та в публічних зверненнях до Кабінету Міністрів України неодноразово наголошувала на хибності підходу щодо визначення окремого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлюється для визначення посадового окладу судді.
Законом України від 9 червня 2026 року № 4905-ІХ «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та Закону України “Про Вищу раду правосуддя” щодо удосконалення декларацій доброчесності судді та родинних зв’язків судді» (далі – Закон № 4905-ІХ), який підписаний Президентом України та набрав чинності, Верховна Рада України внесла зміни до частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виклавши її в такій редакції: «Для визначення базового розміру посадового окладу судді не може застосовуватися інша вартісна величина, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб, передбачений абзацом четвертим частини другої статті 1 Закону України “Про прожитковий мінімум”, у розмірі, встановленому для цієї соціальної і демографічної групи населення законом України про Державний бюджет на відповідний рік».
Згідно з пунктом 1 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 4905-ІХ він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Цей Закон офіційно опубліковано в газеті «Голос України» від 24 червня 2026 року № 123. Тобто Закон № 4905-ІХ набрав чинності 25 червня 2026 року та його виконання є обов’язковим для всіх органів державної влади, зокрема головних розпорядників бюджетних коштів.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328 грн для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Отже, відповідно до Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» із 25 червня 2026 року визначення базового розміру посадового окладу судді здійснюється з розрахунку величини 3328 гривень.
Ухваливши цю норму, Верховна Рада України привела у відповідність до Конституції України питання виплати належної суддівської винагороди.
Вища рада правосуддя вітає Парламент із таким рішенням, що засвідчує повагу до судової гілки влади та її незалежності, забезпечує виконання стратегічного курсу на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі. Проте будь-який закон без його практичного втілення залишається лише декларацією.
Судова влада частково має власні ресурси для покриття видатків на виплату суддівської винагороди та винагороди іншим органам суддівського врядування, що мають бути нараховані та виплачені, починаючи із 25 червня 2026 року, за рахунок спеціального фонду державного бюджету. Водночас фінансових ресурсів для покриття всіх витрат у судової гілки влади не достатньо.
Для реалізації у 2026 році Закону № 4905-ІХ необхідно додатково 2 561 925,6 тис. гривень.
Статистичні дані свідчать, що в судах першої та апеляційної інстанцій суди тривалий час працюють у режимі надмірного навантаження, фактично виконуючи роботу, що удвічі-утричі перевищує затверджені нормативи.
З наведених даних убачається, що особливо гострою є проблема недофінансування судів першої інстанції.
Ухвалення Закону № 4905-ІХ спрямовано на виконання зовнішньополітичних зобов’язань України та реалізацію стратегічного курсу на набуття повноправного членства в Європейському Союзі.
15 червня 2026 року Україна та Європейський Союз офіційно відкрили перший переговорний кластер «Основи» (Fundamentals), який є одним із ключових етапів переговорного процесу щодо вступу до Євросоюзу. ЄС оцінює в межах цього кластера успішність реформ у сфері правосуддя, функціонування демократичних інституцій та боротьби з корупцією. Згідно із правилами кластер «Основи» відкривається першим, а закривається останнім у процесі вступу.
Ухваленням і реалізацією Закону № 4905-ІХ Україна виконує одне із зобов’язань відповідно до Розділу 23 «Судова влада та основоположні права» Дорожньої карти з питань верховенства права: «Постійне забезпечення судів, органів та установ системи правосуддя належними фінансовими та людськими ресурсами; забезпечення конкурентного рівня суддівської винагороди для суддів та заробітної плати для працівників апарату судів, інших органів та установ системи правосуддя з урахуванням навантаження, значущості та відповідальності роботи».
Вища рада правосуддя наголошує, що судова система, зокрема Вища рада правосуддя, своєю наполегливою працею виконує завдання європейської інтеграції України, що забезпечує наповнення Державного бюджету України значними фінансовими ресурсами.
За реалізацію заходів у межах Плану України (Ukraine Facility), відповідальним виконавцем яких є Вища рада правосуддя, Україна отримує:
Отже, реалізація лише цих заходів забезпечує надходження до Державного бюджету України 25 млрд 300 млн гривень.
Відповідно до статті 102 Конституції України Президент України є гарантом додержання Конституції України та гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору.
Статтями 113, 116 Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України.
Як вищий орган у системі органів виконавчої влади Кабінет Міністрів України забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України; забезпечує реалізацію стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору; спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади.
Кабінет Міністрів України розробляє проєкт закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання.
Наведені виклики може бути подолано через забезпечення Державній судовій адміністрації України можливості збільшити асигнування за спеціальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою за КПКВ 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя» за рахунок понадпланових надходжень до спеціального фонду від сплати судового збору, а також через забезпечення Верховному Суду можливості збільшити асигнування за спеціальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою за КПКВ 0551010 «Забезпечення здійснення правосуддя Верховним Судом» за рахунок понадпланових надходжень до спеціального фонду від сплати судового збору.
Для самостійних розпорядників бюджетних коштів, які не мають спеціального фонду, подолання викликів недофінансування можливо через внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та виділення додаткових бюджетних коштів для покриття додаткової потреби на оплату праці та нарахувань на неї в органах системи правосуддя.
Вища рада правосуддя та вся судова система підтвердили свою стійкість і здатність забезпечувати дотримання верховенства права у надскладних умовах протягом багатьох років. Суди, судді та органи системи правосуддя поділяють і підтверджують європейську ідентичність Українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України.
Для забезпечення подальшого прогресу в цих напрямах судова система потребує додаткової підтримки з боку Уряду.
З метою реалізації Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», керуючись Законом України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя звертається до Президента України, Кабінету Міністрів України із проханням:
