Коли людина зникає безвісти і дуже довго не виходить на зв’язок, її рідні опиняються у ситуації невизначеності. У таких випадках законодавство дозволяє звернутися до суду для оголошення особи померлою. Це дає можливість врегулювати правові питання, які виникли внаслідок її відсутності.

Трапляються випадки, коли той, кого вважали померлим, повернувся чи дав про себе знати. Тоді постає запитання – які правові наслідки настають у разі появи такої людини?

Оголошення людини померлою

Оголосити людину померлою можна лише у судовому порядку. Відповідно до статті 46 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо:

• у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років;
• пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, – протягом шести місяців;
• є можливість вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру – протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Особа, яка пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня завершення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Правові наслідки оголошення людини померлою

Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті (частина перша статті 47 ЦК).

Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, – відповідного органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна (частина друга статті 308 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК)).

Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п’яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв’язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження (частина друга статті 47 ЦК).

Правові наслідки появи людини, яка була оголошена померлою

- Скасування рішення суду про оголошення людини померлою та скасування актового запису про смерть

Згідно з частиною першою статті 48 ЦК, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з’явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Статтею 309 ЦПК встановлено, що суд призначає справу до слухання за участю фізичної особи, яка була оголошена померлою, заявника та інших заінтересованих осіб. Тобто особиста присутність цієї особи на судовому засіданні є обов’язковою.

Копію рішення суд надсилає відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для скасування актового запису про смерть.

-Повернення майна

Незалежно від часу своєї появи фізична особа, яка була оголошена померлою, має право вимагати від особи, яка володіє її майном, повернення цього майна, якщо воно збереглося та безоплатно перейшло до неї після оголошення фізичної особи померлою, за винятком майна, придбаного за набувальною давністю, а також грошей та цінних паперів на пред’явника (частина друга статті 48 ЦК).

Поняття набувальна давність визначено статтею 344 ЦК. Так, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п’яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю врегульовано статтею 119 Земельного кодексу України. Так, громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно протягом п’ятнадцяти років користуються земельною ділянкою, але не мають документів, що засвідчують наявність у них прав на зазначену земельну ділянку, можуть звернутися до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування із заявою про передачу такої земельної ділянки у їхню власність.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 48 ЦК особа, до якої майно перейшло за відплатним договором, зобов’язана повернути його, якщо буде встановлено, що на момент набуття цього майна вона знала, що фізична особа, яка була оголошена померлою, жива.

У разі неможливості повернути майно в натурі відшкодовується вартість цього майна.

У випадку переходу майна у власність держави, Автономної Республіки Крим або територіальної громади і було реалізоване ними, цій особі повертається сума, одержана від реалізації цього майна.

- Поновлення шлюбу

Якщо особа, яка була оголошена померлою, з’явилася, і відповідне рішення суду та актовий запис про смерть скасовані, її шлюб з іншою особою поновлюється, за умови що ніхто з подружжя не перебуває у повторному шлюбі (стаття 118 Сімейного кодексу України).

Міністерство юстиції України