Член Вищої ради правосуддя Сергій Бурлаков взяв участь у роботі круглого столу, присвяченого обговоренню шляхів імплементації рішень Європейського суду з прав людини у групі справ «Ігнатов проти України» та дотримання вимог статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Нагадаємо, що у справі «Ігнатов проти України» ЄСПЛ встановив порушення статті 5 § 3 Конвенції, оскільки органи влади не навели переконливих підстав для тримання заявника під вартою до винесення вироку. Суди повторювали одні й ті самі аргументи, зокрема посилання на серйозність обвинувачень і ризик втечі, без належного переосмислення обґрунтованості тримання під вартою з плином часу. Крім того, не розглядалися альтернативні запобіжні заходи.

У своєму виступі Сергій Бурлаков зазначив, що рішення ЄСПЛ у цій справі має значний вплив на практику Вищої ради правосуддя під час розгляду клопотань про надання згоди на затримання, тримання під вартою чи арешт суддів.

За його словами, у 2023 році ВРП розглянула 16 таких подань від Офісу Генерального прокурора, у тому числі від Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Із них 14 клопотань були задоволені, одне – повернуто, ще одне – відхилено. У 2024 році надійшло 5 клопотань: 4 – задоволено, 1 – повернуто.

Член ВРП наголосив, що головною проблемою під час розгляду подань є обґрунтованість наведених ризиків. У процесі прийняття рішень щодо зняття імунітету з суддів ВРП здійснює публічну оцінку наявності обґрунтованої підозри та ризиків перешкоджання досудовому розслідуванню. Це фактично є публічним оголошенням позиції, яка надалі може бути спростована у межах кримінального провадження. Враховуючи авторитет Вищої ради правосуддя, це може мати прихований вплив на судові рішення слідчих суддів.

Водночас, за словами Сергія Бурлакова, порівняно з попередніми роками, спостерігається позитивна динаміка: клопотання стали більш аргументованими. На його думку, це стало можливим, зокрема, завдяки активним дискусіям у ВРП під час розгляду таких питань.

Однак, зауважив він, прокурори не завжди надають нові аргументи щодо ризиків під час розгляду питань про продовження тримання судді під вартою. Це суперечить підходам, встановленим у практиці ЄСПЛ, де підкреслюється необхідність надання свіжого, актуального обґрунтування з плином часу.

Сергій Бурлаков також звернув увагу на доповідь спеціального доповідача ООН щодо незалежності суддів та адвокатів Маргарет Саттертуейт, оприлюднену у вересні 2024 року під назвою «Правосуддя не продається». У ній відзначається, що надмірна відкритість процедури розгляду може створювати ризики впливу громадськості, медіа або лідерів думок на прийняття рішень органами правосуддя.

У зв’язку з відкритістю судових засідань в Україні, правоохоронні органи повинні з особливою ретельністю обґрунтовувати ризики, які слугують підставами для притягнення суддів до кримінальної відповідальності, – підсумував Сергій Бурлаков.

Захід організований Верховним Суд спільно з Міністерством юстиції України, Програмою підтримки ОБСЄ для України в межах проєкту «Підтримка Верховного Суду та вищих судів у реалізації судової реформи та забезпеченні доступу до правосуддя в умовах війни», Управлінням програм співробітництва Ради Європи в межах проєкту «Зміцнення прав людини в системі кримінальної юстиції України – Фаза ІІ».

Вища рада правосуддя