Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Підставою звернення до суду, як вказав прокурор, став факт протиправної реєстрації права приватної власності на пам’ятку культурної спадщини національного значення - монастирські споруди Свято-Василівського жіночого монастиря, що розташовані у м. Овруч, Коростенського району, а також факт бездіяльності уповноважених органів щодо захисту інтересів держави стосовно цього майна.
Зокрема, рішення виконавчого комітету Овруцької міської ради № 82 від 23.03.2006 «Про оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна, що перебувають у власності у юридичних та фізичних осіб» прийнято з перевищенням повноважень та за відсутності рішення власника (уповноваженого державного органу) про зміну правового статусу державного майна, є незаконним та підлягає скасуванню. Відповідно, і свідоцтво про право власності, видане на нерухоме майно підлягає визнанню недійсним і скасуванню як підстава виникнення права власності.
Оскільки позов пред’явлено прокурором як негаторний, суд дійшов до висновку, що неправомірне володіння спірними монастирськими спорудами Свято-Василівського жіночого монастиря носить триваючий характер, тому строк позовної давності до таких вимог не може бути застосований.
Стосовно доводів представника відповідача - Свято-Василівського жіночого монастиря про те, що у період з 1959 по 1971 рік у спірному приміщенні існувала дитяча лікарня, тому як монастирські споруди не могли бути внесені в 1963 році в реєстр як культурна спадщина, суд оцінює критично, оскільки це не змінює статусу пам’ятки архітектури національного значення.
Враховуючи наявні у матеріалах справи докази, встановлені факти та зміст позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Історична довідка: Овруцький Свято-Василівський жіночий монастир - діючий православний храм у місті Овручі, цінна давня археологічна, історико-архітектурна і сакральна пам’ятка міста та регіону. В основі монастирського ансамблю знаходиться Свято-Василівська церква, що разом із комплексом монастирських споруд, є пам’яткою архітектури національного значення.
Мурований храм святого Василія споруджено близько 1190 року князем Рюриком Ростиславичем на місці дерев’яної церкви, яку, за переказами, збудовано 997 року князем Володимиром Святославичем. Храм неодноразово зазнавав руйнувань.
У 1906 році було засновано жіночу громаду. Нинішня споруда - результат відновлення храму в 1907-1909 рр., виконаного за проєктом відомого архітектора О.В. Щусєва (1873-1949 рр.). Всі надійні давні частини руїн храму було включено в нову кладку без змін, також збереглися фрагменти фресок 12 століття. Тоді ж за проєктом архітектора В.Максимова збудовано двоповерховий корпус келій, трапезну та дзвіницю.
Споруди Василівського жіночого монастиря розташовані на південний схід від храму. Двоповерховий корпус келій, трапезну та дзвіницю виконано у формі псковської архітектури за проектом архітектора і художника В.Н. Максимова. Стилістика будівель келій відобразила тенденції в розвитку російської архітектури початку XX ст. з її пошуком архітектурно-просторового образу, характерного для національного зодчества.
У 1904 році Житомирське Володимиро-Василівське братство прийняло рішення про заснування при церкві Св. Василія жіночої чернечої обителі, яка б сприяла якнайшвидшій відбудові давньої святині. Жіноча община почала функціонувати з 1906 року, а 1910 року отримала статус монастиря.
У 1929 році монастир припинив діяльність. З приміщень монахині були відселені, а корпус з усіма будівлями був переданий військовій частині і використовувався як склад до 1934 року.
У 1934 році у вказаному корпусі був організований дитячий будинок, який проіснував до німецької окупації - червня 1941 року. В період німецької окупації 1941 року монастир відновив діяльність.
З 24.06.1959 Овруцький жіночий монастир закрито, земля, житловий 2-х поверховий корпус, священицький житловий будинок і Василівська церква із ведення монастиря вилучено. Вилучені приміщення у монастиря, крім Василівської церкви, перебудували та переобладнати під дитячу лікарню.
У 1990 році відновлено богослужіння у Василівській церкві, а в подальшому відновлено жіночий монастир.
Згодом, на підставі протоколу зборів Духовного Собору Свято-Василівського жіночого монастиря м. Овруч "Про передачу нерухомого майна у власність монастиря м. Овруч", 23.03.2006 виконавчим комітетом Овруцької міської ради прийнято рішення №82 «Про оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна, що перебувають у власності у юридичних та фізичних осіб» та надано дозвіл на оформлення права власності на приміщення за Свято-Василівським жіночим монастирем Овруцької єпархії Української православної церкви та видано відповідне свідоцтво про право власності на нерухоме майно.
Повний текст рішення: https://reyestr.court.gov.ua/Review/125223210
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.