З перших днів повномасштабного російського вторгнення стало очевидно, що проти України ведеться агресивна війна зі свідомим та умисним порушенням принципів і норм міжнародного гуманітарного права та прав людини. Тож перед усім прогресивним світовим співтовариством постало питання про необхідність створення спеціального міжнародного трибуналу для притягнення винних за цей міжнародний злочин.

Про це зазначив Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко під час Літньої академії міжнародного права, організованої Організацією з безпеки і співробітництва в Європі та Верховним Судом.

Розв’язавши агресивну війну, росія окупувала частину території України, вдається до жорстоких обстрілів населених пунктів нашої країни, здійснила підрив Каховської ГЕС, погрожує вчиненням терористичного акту на Запорізькій АЕС. Всім цим злочинним діям має бути надана належна оцінка з точки зору міжнародного права, і це можливо за допомогою спеціального міжнародного трибуналу.

Очільник ВС поінформував, що ідею створення цього трибуналу активно підтримують 38 країн світу. Сьогодні триває дискусія щодо моделі його формування і ведеться робота над розбудовою міжнародного права, бо саме зараз міжнародні інституції мають розвиватися та ефективно виконувати свою роль у створенні системи колективної безпеки.

Також Голова ВС зазначив, що до національних судів уже передано понад 1200 проваджень щодо кримінальних правопорушень, так чи інакше пов’язаних з агресією. Близько тисячі з них уже розглянуті судами першої інстанції, а в декількох справах рішення вже переглянуті в апеляційному та касаційному порядках, і це дає можливість забезпечувати формування єдності судової практики.

При цьому Станіслав Кравченко зауважив, що юрисдикція спеціального міжнародного трибуналу поширюватиметься лише на вище політичне керівництво країни-агресора, тоді як розгляд решти кримінальних проваджень щодо воєнних злочинів буде покладено на національну судову систему, яка до цього готова.

Очільник ВС висловив вдячність ОБСЄ за стабільний та постійний внесок у просвіту молодих українських юристів і наголосив, що такі заходи сприяють налагодженню діалогу між поколіннями, а це є запорукою більш якісної та швидкої підготовки фахових юристів, що сьогодні набуває все більшої ваги. До того ж Станіслав Кравченко акцентував, що національне законодавство, зокрема КПК України 2012 року, містить цитати з рішень ЄСПЛ і фактично побудоване на основі сталої практики цього Суду. Тож слід розуміти, що норми міжнародного права – це невіддільний складник щоденної практичної діяльності юриста.

Верховний Суд