Голова Верховного Суду Всеволод Князєв взяв участь в офіційному відкритті Судового року ЄСПЛ, яке відбулося 24 червня 2022 року в Будинку прав людини в Страсбурзі.

На відкритті виступив Голова ЄСПЛ Роберт Спано. Він зазначив, що ця зустріч відбувається в момент трансформації європейської історії, момент, коли відносний мир і безпека, які досі сприймалися як належне на континенті, були зруйновані повномасштабним вторгненням Росії в Україну. «Коли ми святкували 70-ту річницю з дня підписання Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у листопаді 2020 року, то зауважували, що Конвенція стала одним із найбільших мирних проєктів в історії людства. Я твердо вірю, що робота Ради Європи і ЄСПЛ, як механізму судового контролю, сприяла і сприятиме стабільності, безпеці та миру в Європі», – переконаний він.

За словами очільника ЄСПЛ, від перших днів російського вторгнення було надзвичайно важливо, щоб європейські інституції відреагували швидко, рішуче і чітко. Власне, так і сталося: у перші дні й тижні Суд ухвалив низку важливих рішень щодо Росії. Також Роберт Спано нагадав, що з 16 вересня 2022 року Росія перестає бути Договірною Стороною Конвенції, тож ЄСПЛ матиме юрисдикцію лише щодо тих заяв на дії чи бездіяльність РФ, які стосуються порушень Конвенції за умови, що вони мали місце до цієї дати.

У найближчі місяці ЄСПЛ повинен буде визначити найбільш відповідний порядок дій для розгляду приблизно 17 тис. справ проти Росії, які надійшли до Суду, а також, можливо, численних інших справ, порушених унаслідок війни в Україні. «Це займе певний час, і очікування мають бути реалістичними. Завдання для роботи Суду є безпрецедентними», – попередив Роберт Спано. Що стосується статистики ЄСПЛ загалом, то очікують на розгляд приблизно 72 тис. заяв, і це на 11 % більше, ніж у відповідний період минулого року.

«Конвенція, протоколи до неї, ЄСПЛ і вся система захисту прав людини, запроваджена Радою Європи, є основними орієнтирами для тих, хто сповідує справедливість, гідність і рівність», – заявила на відкритті Судового року Комісар Ради Європи з прав людини Дуня Міятович. Але на шляху до успіху стоять перешкоди, які потрібно подолати. Ключові рішення ЄСПЛ досі не виконані, а держави часто не можуть або навіть не намагаються розв’язати структурні проблеми, які позбавляють людей їхнього конвенційного права. У довгостроковій перспективі недотримання конвенційних прав та ігнорування основних принципів міжнародного права може призвести до згубних наслідків. І справа Російської Федерації є одним із найгірших прикладів зневаги до прав людини в Європі. Це засідання, сказала вона, відбувається в надзвичайних обставинах. Чотири місяці тому Росія розпочала жорстокий воєнний напад на Україну, який спричинив жахливі страждання мільйонів людей. Тисячі людей було вбито, включаючи сотні дітей, а історії з Бородянки, Бучі, Ірпеня про страти, насильство і руйнування – шокують. Дуня Міятович зауважила, що уряд Росії роками ігнорував рекомендації ЄСПЛ і Ради Європи. Тепер ця цинічна агресія проти України є болісною ілюстрацією того, що може статися, коли держава не поважає міжнародного законодавства, ігнорує стандарти прав людини та загальні правила, встановлені для забезпечення миру. «Мабуть, ми всі погодимося, що без цілковитої поваги до правовладдя неможливо захистити права людей», – акцентувала вона.

Того ж дня українська делегація у складі Голови ВС, судді Великої Палати ВС Ірини Григор’євої та начальника відділу міжнародно-правової взаємодії ВС Ліни Губар провела робочу зустріч із Постійним представником України при Раді Європи Борисом Тарасюком.

Всеволод Князєв поінформував Бориса Тарасюка про результати робочих зустрічей із представниками ЄСПЛ, Венеційської комісії, CEPEJ та ін. Також вони обговорили актуальні питання правосуддя в часи війни в Україні.

Окрім того, Голова ВС зустрівся з представниками Департаменту з питань виконання рішень ЄСПЛ Генерального директорату з прав людини і верховенства права Ради Європи для обговорення питання виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини. Департамент з питань виконання рішень ЄСПЛ на зустрічі представляли: начальник Департаменту Клер Ові, голови секцій Ясемін Чаґ, Тетяна Коджокару і юрист Христина Федунишин. Також до зустрічі долучилися заступник Постійного представника України при Раді Європи Віктор Нікітюк, координатор проєктів відділу з питань програм щодо співпраці Андрій Кавакін і менеджерка проєкту РЄ «Підтримка судової влади України в забезпеченні кращого доступу до правосуддя» Ірина Кушнір.

Інформуючи про роботу судової системи в контексті виконання рішень ЄСПЛ, Всеволод Князєв зупинився на проблемі надмірної тривалості розгляду справ в Україні, встановленої ЄСПЛ у групах справ «Світлана Науменко проти України» та «Меріт проти України». «Судова система України вживає чимало заходів для того, щоб не допустити порушення прав громадян на доступ до суду та забезпечити право кожному на справедливе правосуддя під час воєнного стану», – зазначив він.

За словами Голови ВС, упродовж 2021 року ЄСПЛ розглянув 192 справи проти України. У 40 % рішень ЄСПЛ установлено порушення ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема катування та жорстоке поводження з особами під час досудового розслідування. У 40 % рішень констатовано порушення ст. 6 Конвенції, здебільшого йдеться про порушення розумних строків розгляду справ у судах. При цьому він зауважив, що сьогодні дотриматися розумних строків розгляду справ ще важче. Через війну деякі учасники судових справ перебувають за кордоном, хтось долучився до Збройних сил України, а є непоодинокі випадки, коли сторони взагалі не виходять на зв’язок. Ці та інші фактори не додають можливості вчасно розглянути справу», – сказав Всеволод Князєв. Він додав, що частина рішень ЄСПЛ у справах проти України (5 %) стосується порушення ст. 5 Конвенції в частині необґрунтованого тримання під вартою.

Упродовж минулого року Верховний Суд прийняв велику кількість рішень, що відновили правову визначеність і дали змогу зняти з контролю низку рішень ЄСПЛ у справах проти України. Всеволод Князєв окремо зупинився на рішеннях, нагляд за якими припинено: «Церква села Сосулівка проти України», «Яременко проти України (№ 2)», «Шабельник проти України (№ 2)», «Чернов проти України» , «Фонд “Батьківська турбота” проти України», «Басенко проти України» та ін. Він запевнив, що Верховний Суд продовжуватиме свою роботу в цьому контексті. Очільник ВС прогнозує загострення проблеми з виплатами справедливої сатисфакції за рішенням ЄСПЛ, адже сьогодні економіку України знекровлює війна.

Представники Департаменту з питань виконання рішень ЄСПЛ зауважили, що їх із Верховним Судом пов’язує тривала історія співробітництва, та підтвердили готовність тісно співпрацювати й надалі. Вони приємно вражені тим, що попри війну та складні обставини український уряд продовжує комунікувати щодо низки справ.

Після робочих зустрічей українська делегація Верховного Суду взяла участь у суддівському семінарі «Захист прав людини під час пандемії: нові виклики та нові перспективи», організованому ЄСПЛ. Під час семінару йшлося про обмеження прав людини, позитивні зобов'язання держав, а також провадження в судах на прикладі національних судів Словенії та Франції.

Верховний Суд