Від початку повномасштабного вторгнення російських окупаційних військ на територію України перед Верховним Судом і судовою системою загалом постали нові виклики. Зокрема, розгляд великої кількості справ, пов’язаних із воєнними та військовими злочинами, а також злочинами проти основ національної безпеки України. Тому важливим є ознайомлення з найкращими практиками щодо відправлення правосуддя і розгляду справ про воєнні злочини в країнах та регіонах, що пройшли через війну.

Про це зазначили голова Касаційного кримінального суду у складі ВС Станіслав Кравченко і керівник Департаменту демократизації БДІПЛ ОБСЄ Костянтин Вардзелашвілі під час відкриття вебінару «Відправлення правосуддя у воєнний час», організованого спільно Верховним Судом та Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ.

Голова ККС ВС зауважив, що зараз до судів надходить значна кількість таких проваджень, вже є перші вироки, які вочевидь будуть оскаржені в апеляційному та касаційному порядку. Тому нам стане в пригоді досвід інших країн, які зіштовхувалися з розглядом цієї категорії справ.

За словами голови ККС ВС, юридична спільнота висловила свою стурбованість тим, як суспільство сприйматиме процеси щодо воєнних та військових злочинів.

Станіслав Кравченко переконаний, що коли війна не закінчена, щодня гинуть українські військовослужбовці та мирне населення, то дуже важко бути до кінця об’єктивними й неупередженими. Але ще в березні, коли в Києві були найскладніші часи, спілкуючись із суддями, народними депутатами, представниками силових відомств, ми наголошували, що не можемо собі дозволити опуститися до канонів тоталітарної держави за жодних умов. Чинний КПК України побудований на положеннях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та висновках, викладених у рішеннях ЄСПЛ. Тому, незважаючи на емоційний стан, ми впораємося із цим викликом.

Також він поінформував учасників заходу, що, за даними Державної судової адміністрації України, 67 судів розташовані на тимчасово непідконтрольних українській владі територіях, а територіальна підсудність 97 судів тимчасово змінена.

Суддя ККС ВС Надія Стефанів розповіла про нинішню ситуацію та основні проблеми у відправленні правосуддя і розгляді справ про воєнні злочини в Україні, зазначивши, що насамперед існують проблеми матеріального характеру: приміщення кількох судів зруйновані, деякі суди розташовані на окупованих територіях і в зонах активних бойових дій, а отже є реальна загроза життю та здоров’ю учасників судових розглядів. Крім того, суди працюють в умовах недостатнього кадрового забезпечення.

Водночас вона звернула увагу і на питання правового характеру, які полягають, зокрема, в необхідності підготовки суддів в аспекті застосування під час розгляду цієї категорії справ норм міжнародного гуманітарного права та їх співвідношення з національним правом з урахуванням змін і доповнень до КК й КПК України, прийнятих під час воєнного стану.

Крім того, Надія Стефанів вказала на основні проблеми застосування процесуального законодавства, які можуть виникати при розгляді кримінальних проваджень, пов’язаних із воєнними злочинами. Це, серед іншого, забезпечення дотримання процесуальних прав усіх учасників провадження, принципів гласності і відкритості процесу, співвідношення прав військовополоненого та обвинуваченого, розгляд справ за відсутності обвинувачених, дослідження доказів, отриманих з відкритих джерел, та підстав визнання їх допустимими тощо.

Під час вебінару суддя Касаційної палати Верховного суду Республіки Хорватія, Президент ГРЕКО Марін Мрчела розповів про відправлення правосуддя та ухвалення судових рішень у справах про воєнні злочини в Хорватії.

Філіп Вайнер – суддя у відставці Апеляційного відділу секції військових злочинів суду Боснії та Герцеговини, судовий адвокат Міжнародного кримінального трибуналу колишньої Югославії у 2001–2007 роках проаналізував судові процеси про воєнні злочини в Боснії та Герцеговині.

Експерт БДІПЛ професор міжнародного кримінального права Женевського університету Паола Гаета висвітлила деякі питання щодо застосування міжнародного кримінального та міжнародного гуманітарного права.

Голова Міжнародного кримінального суду Пйотр Гофманський присвятив свій виступ питанню ролі МКС у притягненні до відповідальності осіб, винуватих у вчиненні особливо небезпечних міжнародних злочинів.

Верховний Суд