Позивачка звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій щодо відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за аліментами.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду залишив касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення – без змін, зробивши такі правові висновки.

Відповідно до ст. 51 Конституції України батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття.

Статтею 81 СК України визначено, що перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджує Кабінет Міністрів України.

Постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб» – спеціальний правовий акт, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Зміст положень відповідного Переліку зараховує до поняття «заробіток» також виплати, які не є заробітною платою, зокрема доходи від підприємницької діяльності, кооперативів тощо. Це свідчить про більш широке тлумачення змісту поняття «заробіток», що передбачає не лише виплати, які виплачуються в межах трудових правовідносин.

Звертаючись до суду із цим позовом, позивачка просила суд стягнути з відповідача заборгованість зі сплати аліментів за 2018 рік з отриманого ним доходу. Суд установив, що згідно з податковою декларацією про доходи та майновий стан за 2018 рік відповідач отримав загальний дохід як вартість успадкованого та отриманого в дарунок майна.

Частина перша ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» вказує, що розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, яка залишається після утримання податків, зборів і єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Положення п. 172.1 ст. 172 ПК України містить виняток із загального правила, закріпленого підпунктом 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України щодо визначення будь-якого доходу, отриманого резидентами або нерезидентам від будь-яких видів діяльності на території України, зокрема доходу, отриманого від продажу рухомого та нерухомого майна, який підлягає оподаткуванню.

Доходи боржника, звільнені від оподаткування, не належать до бази відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, які підлягають стягненню у виконавчому провадженні. Спадщина не є доходом, з якого обчислюються аліменти.

Установивши, що дохід відповідача, з якого позивачка просила стягнути заборгованість зі сплати аліментів, є вартістю успадкованого та отриманого в дар майна, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, правильно вважав, що отримання майна – земельних ділянок сільськогосподарського призначення – у власність у порядку спадкування не є тим видом доходу, який підлягає врахуванню під час стягнення аліментів і визначення їх розміру.

Постанова Верховного Суду від 15 червня 2022 року у справі № 682/1277/20 (провадження № 61-3614св22) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/104849749.

Верховний Суд