Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Про практику Верховного Суду з питань трансфертного ціноутворення розповіла суддя КАС ВС Наталія Блажівська

21 квітня 2021, 14:45

Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Наталія Блажівська взяла участь у VIIІ Міжнародній конференції «Трансфертне ціноутворення – виклики Закону № 466», яка відбулася 15 квітня 2021 року в онлайн-режимі.

На початку доповіді Наталія Блажівська наголосила на важливості спорів з питань трансфертного ціноутворення, оскільки цій категорії спорів приділяється значна увага не лише в Україні, а й за її межами. Вона розповіла, що минулого року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду підготував огляд судової практики ВС у сфері трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування з відповідними рубриками. Доповідачка відзначила, що в цьому огляді є рішення, у якому під час розв’язання спору використано Рекомендації Організації економічного співробітництва та розвитку.

Суддя також презентувала правові висновки, висловлені Верховним Судом у низці рішень, прийнятих у 2021 році.

Пояснюючи принцип «витягнутої руки», вона розповіла про постанову ВС від 18 лютого 2021 року у справі № 280/1199/19. За результатами перегляду цієї справи було частково задоволено касаційну скаргу ГУ ДПС, справу скеровано до суду першої інстанції і вказано, що суди попередніх інстанцій не дали належної оцінки зазначеним доказам, незважаючи на те, що вони містять інформацію про вартість комплексної ставки перевалки товарів і про причетність зазначених портових операторів (стивідорних компаній) до відправки морським транспортом товарів, який експортував позивач на адресу відповідних компаній.

Наталія Блажівська проаналізувала постанову ВС від 12 квітня 2021 року у справі № 823/2039/16, у якій колегія суддів дійшла висновку, що господарські операції, здійснені позивачем із компанією в період із 1 січня до 15 вересня 2015 року, відповідно до вимог підпунктів 39.2.1.2 та 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України є контрольованими, а тому позивач був зобов’язаний подати звіт про такі контрольовані операції, що, в свою чергу, свідчить про правомірність прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Доповідачка звернула увагу також на постанову ВС від 22 лютого 2021 року у  справі № 826/12668/17 щодо застосування до платників податків санкцій за неподання звіту про контрольовані операції.

Наголосила Наталія Блажівська і на питанні підготовки учасниками судового процесу доказової бази. Важливим аспектом є те, в який спосіб надається документ до суду, чи був відповідний переклад, чи було здійснено запит не лише в порядку листування, а й у належний спосіб запиту. Уся доказова база має надаватися суду першої інстанції, оскільки виявлення таких недоліків у суді касаційної інстанції слугує скеруванням справи на новий судовий розгляд, роз’яснила суддя.

Верховний Суд