Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Дія рішення КСУ не поширюється на правовідносини, які виникли і закінчилися до його ухвалення – ВП ВС

13 січня 2021, 10:02

Ухвалою слідчого судді особі було відмовлено у задоволенні скарги на бездіяльність службових осіб прокуратури, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Апеляційний та касаційний суди відмовили у відкритті провадження за скаргами на зазначену ухвалу.

Звертаючись до Великої Палати ВС, заявник послався на Рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року № 4‑р(ІІ)/2020 у справі № 3-180/2018(1644/18), яким визнано неконституційними положення ч. 3 ст. 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення.

З огляду на це особа просила переглянути за виключними обставинами ухвалу ККС ВС від 25 жовтня 2019 року про відмову у відкритті касаційного провадження за її скаргою, скасувати її та постановити ухвалу про відкриття касаційного провадження.

Розглянувши заяву, Велика Палата ВС дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке. Рішення КСУ має пряму (перспективну) дію в часі і застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення рішення КСУ, однак продовжують існувати після його ухвалення, то на них поширюється дія такого рішення КСУ. У резолютивній частині рішення, на яке посилається заявник, вказано на те, що положення ч. 3 ст. 307 КПК України втрачають чинність з дня ухвалення цього рішення.

Водночас Велика Палата ВС звернула увагу на те, що встановлена КСУ неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, має значення передусім як рішення загального характеру, яким визначається правова позиція для вирішення наступних справ, а не як підстава для перегляду справи із ретроспективним застосуванням нової правової позиції і зміни таким чином стану правової визначеності, вже встановленої остаточним судовим рішенням (п. 9.9 постанови КГС ВС від 29 жовтня 2019 року у справі № 922/1391/18).

Ухвалу ККС ВС, яку заявник просить переглянути за виключними обставинами, прийнято 25 жовтня 2019 року із застосуванням чинних на той момент норм КПК України. Натомість на момент ухвалення Конституційним Судом України Рішення, яке заявник вважає виключною обставиною (17 червня 2020 року), кримінально-процесуальні відносини в аналізованому кримінальному провадженні вже припинилися. А це означає, що дія Рішення КСУ не може поширюватися на ці правовідносини, оскільки вони виникли і закінчилися до його ухвалення.

Із повним текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 4819/49/19 (провадження № 13-76зво20) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/93081749.

Верховний суд