Наразі ситуація з фінансуванням поточних видатків на забезпечення здійснення правосуддя є критичною – із судів надходять повідомлення про відсутність коштів на надсилання повісток і рішень. Про це сказав Голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко під час обговорення проєкту Держбюджету на 2021 рік на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

Голова ВРП звернув увагу на наявність у проєкті Держбюджету різних підходів до визначення розміру прожиткового мінімуму, який є базою для розрахунку виплат. Зокрема, статтею 7 законопроєкту «Про Державний бюджет України на 2021 рік» пропонується встановити з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум, зокрема, для працездатних осіб у розмірі 2270 грн. А для визначення базового посадового окладу судді пропонується встановлювати окремий розмір прожиткового мінімуму – 2102 гривні. На думку Андрія Овсієнка, таким чином планують сформувати штучно зменшену потребу у видатках на оплату праці суддів.

Андрій Овсієнко зауважив, що Конституційний Суд України неодноразово наголошував, що скасування чи зміна законом про Держбюджет обсягу прав і гарантій чи законодавчого регулювання, передбаченого у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.

Голова ВРП вкотре наголосив, що суддівська винагорода є однією з конституційних гарантій незалежності суддів. Він також звернув увагу на потребу належного фінансування оплати праці працівників апаратів судів: «Правосуддя здійснюється судами, де працюють працівники апаратів, яких наразі налічується близько 25 тисяч осіб. Забезпечення належних умов фінансування оплати праці для них є не менш пріоритетним, ніж фінансування винагороди суддів».

У свою чергу, заступник Голови ВРП Олексій Маловацький зауважив, що будь-які законодавчі ініціативи прогресивного характеру за відсутності належного рівня фінансування судової системи не дадуть жодних результатів.

За його словами, до ВРП звернулося близько 200 судів із листами про припинення повідомлення сторін про розгляд справ через брак коштів на поштові відправлення. Олексій Маловацький зазначив, що проблема планування видатків є системною і підходити до її вирішення треба комплексно, а не ситуативно перерозподіляючи кошти.

«Звертаю увагу Мінфіну на таке. ВРП надіслала всім міністерствам попередження у вигляді Щорічної доповіді про стан забезпечення незалежності суддів в Україні, де зазначала, що, починаючи з вересня 2020 року, буде недофінансування судової системи. Це було відомо Мінфіну ще до пандемії. Ніякої несподіванки немає», – сказав він.

Заступник Голови ВРП наголосив, що за умов недофінансування діджиталізація не може бути втілена тому, що у Державної судової адміністрації України немає коштів на оплату послуг інтернету. Наразі пропускна здатність інтернету впала до мінімуму, і місцеві суди не мають можливості проводити засідання в режимі відеоконференції, зазначив Олексій Маловацький.

Нагадаємо, що 10 листопада 2020 року Вища рада правосуддя звернулася до Міністерства фінансів України із проханням час підготовки законопроєкту «Про Державний бюджет України на 2021 рік» до другого читання врахувати пропозицію Комітету збільшити видатки загального фонду за бюджетною програмою «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя» на 5,6 млрд гривень. Однак у схваленому Урядом та направленому до Верховної Ради України для розгляду у другому читанні законопроєкті ці пропозиції не враховані.

За результатами розгляду цього питання народні депутати вирішили повторно звернутися до Комітету з питань бюджету із пропозицією врахувати у повному обсязі пропозиції Комітету з питань правової політики, затверджені 24 вересня 2020 року. Поінформувати Голову ВРУ, Прем’єр-міністра України, Міністра фінансів, Міністра юстиції про це рішення Комітету.

Крім того, Комітет вирішив звернутися до Прем’єр-міністра щодо необхідності перерозподілу бюджетних коштів для фінансування потреб судової системи у поточному році. А також щодо потреби внесення на розгляд Парламенту змін до Держбюджету-2020 щодо збільшення видатків на фінансування здійснення судочинства, забезпечення виплати у повному обсязі суддівської винагороди і заробітної плати працівникам апаратів судів.

Як ми повідомляли, ВРП надіслала керівникам двох парламентських комітетів – з питань правової політики та з питань бюджету – листи, у яких наголосила, що обсяги видатків, передбачених у проєкті Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» для забезпечення діяльності судової влади, не відповідають реальній потребі.

Вища рада правосуддя