Сьогодні судова система потребує не чергових реформ, а негайної стабілізації та якнайшвидшої ліквідації кадрового дефіциту. На цьому наголосив Голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко у своєму виступі на IX Щорічному судовому форумі на тему «Вектор розвитку 2020», організованому Асоціацією правників України спільно з Проєктом Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні».

За його словами, непродумане реформування породжує деструктивні наслідки. Судді залишають посади, новими кадрами суди майже не поповнюються. Станом на сьогодні в Україні із 7295 штатних посад суддів 34 % посад вакантні. Фактично заповнені 5275 посад, повноваження є у 4853 суддів. У 97 судах фактична чисельність суддів становить 50 і менше відсотків штатної. Через припинення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 2284 судді місцевих та апеляційних судів не пройшли кваліфікаційне оцінювання – серед них понад сто суддів не здійснюють правосуддя через закінчення строку, на який їх було призначено. За останні півтора року до ВРП надійшло понад 100 звернень щодо недостатньої кількості суддів для здійснення правосуддя, особливо у місцевих судах.

Андрій Овсієнко наголосив, що брак кадрів гостро відчувають не тільки місцеві, а й апеляційні суди: «В деяких апеляційних загальних судах неможливо сформувати колегію для розгляду кримінальних проваджень. В областях з населенням у кілька мільйонів є апеляційні суди, де залишилась всього одна колегія, спроможна розглядати кримінальні провадження. Через це проблематичним є набрання судовими рішеннями чинності, перегляд ухвал слідчих суддів про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою».

З огляду на постійне зростання судового навантаження і, як наслідок, збільшення строків розгляду справ, потреба у суддях є надзвичайно гострою. Тому відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, на думку Андрія Овсієнка, має стати пріоритетом не лише для судової системи, а для всього суспільства і держави в цілому.

На переконання Голови ВРП, негативно на діяльність судової системи впливає надмірне законодавче втручання у стале законодавство, що визначає правила роботи судової системи. «Лише за останні півтора року  зареєстровано понад 70 законопроєктів, які стосуються судоустрою і статусу суддів. З 2017 по 2019 рік таких ініціатив було в десять разів менше. Неузгодженість, суперечливість законодавчих пропозицій вносять хаос у процес нормативного регулювання діяльності судової системи», – підкреслив Андрій Овсієнко.

Він наголосив, що підходити до зміни законодавства, яке стосується діяльності незалежної гілки влади, треба вкрай виважено. Судова система потребує невідкладного ухвалення закону, який дасть змогу зупинити деструктивні тенденції відтоку суддівських кадрів та стабілізувати критичну ситуацію із кадровим дефіцитом. Реформи мають бути спрямовані виключно на розвиток судової системи.

Голова ВРП висловив надію, що концептуальні системні підходи до реформування будуть запропоновані Комісією з питань правової реформи при Президентові України. «Я переконаний, що Комісія спроможна напрацювати стратегію розвитку судової системи після виправлення кричущих недоліків, зумовлених попередніми непродуманими змінами законодавства. У цьому документі має бути визначений чіткий план, пріоритетні, середньо- та довгострокові цілі та напрями подальшого розвитку судової системи», – зазначив Андрій Овсієнко.