20 листопада 2020 року в рамках міжнародної онлайн-конференції «Забезпечення єдності судової практики: правові позиції Великої Палати Верховного Суду та стандарти Ради Європи» експерти Ради Європи та Національної школи суддів України приєдналися до дискусії щодо єдності судової практики ВС та її відповідності європейським стандартам і проаналізували її у контексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Європейської конвенції з прав людини) та рішень Європейського суду з прав людини щодо України.

Голова Департаменту правосуддя та правового співробітництва Ради Європи Ханне Юнкер у своєму виступі зазначила, що аналіз практики ВС щодо повторного відкриття проваджень за результатами рішень ЄСПЛ підтверджує, що судова практика ВС є послідовною і відображає стандарти РЄ. Вона звернулася до висновків КРЄС щодо забезпечення єдності судової практики як невід’ємної частини верховенства права та довіри громадськості до правосуддя.

«КРЄС відзначає, що саме на Верховний Суд покладена роль у  вирішенні суперечностей судової практики. Верховний Суд має забезпечувати її єдність шляхом виправлення неузгодженостей та суперечностей і таким чином зберігати довіру громадськості до судової системи», – зазначила Ханне Юнкер.

Вона також зауважила, що здійснений Радою Європи аналіз практики ВС щодо повторного відкриття проваджень у результаті прийнятих рішень ЄСПЛ підтверджує, що судова практика ВС послідовна і відображає стандарти РЄ,  а це є позитивним чинником у забезпеченні подальшої єдності судової практики в Україні. Водночас перед Верховним Судом усе ще стоять виклики щодо забезпечення єдності судової практики національних судів.

Міжнародна консультантка проєкту Ради Європи «Подальша підтримка виконання Україною рішень у контексті статті 6 Європейської конвенції з прав людини» Лорена Бахмаєр виступила з доповіддю щодо вдосконалення доступу до правосуддя в Україні через усунення процесуальних перешкод та забезпечення права на безсторонній суд.

Вона заначила, що кількість справ, які надходять до ВП ВС і потребують правової визначеності, – 3 тис. справ на рік – є надзвичайно великою порівняно з аналогічними показниками держав – учасниць РЄ (наприклад, в Іспанії це 23 справи). А отже, питання конфлікту юрисдикцій в Україні вимагає як законодавчого, так і процесуального удосконалення.

Для вирішення проблеми правової визначеності доповідачка запропонувала звернутися до міжнародного досвіду держав – учасниць РЄ, зокрема Іспанії, Італії та Німеччини, які прагнуть вирішувати між’юрисдикційні спори на початковому етапі розгляду справ, у першій інстанції, шляхом звернень за роз’ясненнями до спеціалізованої палати вищого суду та уникають таким чином затягування судових процесів і закриття проваджень без фактичного вирішення спорів у касаційній інстанції.

Міжнародна консультантка проєкту РЄ також надала рекомендації щодо вдосконалення доступу до правосуддя в Україні відповідно до європейських стандартів  у контексті ст. 6 Європейської конвенції з прав людини.

«Потрібно встановити баланс між правовою визначеністю, дотриманням права на безсторонній суд, права на провадження без необґрунтованих затримок та права на доступ до правосуддя згідно зі ст. 6 Європейської конвенції з прав людини», – зауважила Лорена Бахмаєр.

Президент Консультативної ради європейських суддів Ніна Бететто проаналізувала судову практику вищих судів держав – учасниць РЄ щодо визначення справ незначної складності та справ значного суспільного інтересу або виняткового значення для учасника справи у контексті доступу до суду касаційної інстанції.

«Якщо проаналізувати законодавство держав – учасниць Ради Європи, то можна переконатися, що в усіх без винятків країнах забезпечення сталості і єдності судової практики та єдине застосування законів є основним завданням національних верховних судів. Це закріплено законодавчо, подекуди навіть у конституціях»,  – зазначила Ніна Бететто.

Вона також нагадала про Висновок КРЄС № 20 (2017), який визначає роль судів у забезпеченні єдності застосування закону як ключову та наголошує на  важливості дотримання принципу рівності перед законом, правової визначеності та передбачуваності, що сприяє посиленню довіри до суду з боку громадськості.

У своєму виступі Президент КРЄС зосередилась на завданнях, що постають перед Верховим Судом у контексті формування єдності судової практики, розкрила зв’язок між сталістю судової практики та механізмами забезпеченням права особи на справедливий суд, окреслила роль Верховного Суду в усуненні суперечностей судової практики та визначила основні критерії надання права на оскарження у суді вищої інстанції, а також здійснила порівняльний аналіз на прикладі Федерального суду Німеччини.

Начальник відділу Департаменту виконання рішень Європейського суду з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Павло Пушкар у своїй доповіді детально зупинився на судовій практиці ЄСПЛ та розглянув її як інструментарій для формування послідовної та узгодженої судової практики національних судів, а також дослідив її вплив на процес імплементації Європейської конвенції з прав людини та виконання судових рішень щодо України.

«Можна дійти таких висновків щодо способів формування внутрішньої судової практики на підставі практики ЄСПЛ (кожен із цих шляхів має свої переваги і недоліки). Перший шлях – це  пряме застосування практики ЄСПЛ з урахуванням її особливостей. Другий – це застосування на підставі рішення ЄСПЛ з метою виконання заходів індивідуального характеру і через процедуру перегляду судових рішень формування нової або зміна старої судової практики на практику, що відповідає положенням ст. 6.1 Конвенції. І третій  шлях – це зміна практики на підставі заходів загального характеру з метою забезпечення єдності такої практики. Загалом, єдність судової практики повинна бути не самоціллю,  а скоріше методом задля відновлення довіри до судової влади», – підсумував Павло Пушкар.

Заступниця Голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко наголосила на готовності подальшої співпраці з Верховним Судом через проєкти РЄ «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні» та «Подальша підтримка виконання Україною рішень у контексті статті 6 Європейської конвенції з прав людини» для узгодження українського законодавства і практики в сфері судочинства з європейськими стандартами шляхом поглибленого впровадження положень Європейської конвенції з прав людини та практики ЄСПЛ на національному рівні.

«Однакове та уніфіковане застосування закону – це передумова для рівності перед законом, правової визначеності та передбачуваності, що є невід’ємною частиною верховенства права – одного з наріжних каменів Ради Європи. Єдність судової практики надзвичайно важлива для зміцнення довіри громадян до суду, посилення принципів та ідеалів правосуддя в Україні, а отже, забезпечення верховенства права та просування демократії в країні», – сказала Олена Литвиненко.

Начальник відділу наукових досліджень проблем судочинства та науково-методичного забезпечення суддівської освіти Національної школи суддів України Тетяна Фулей проаналізувала рішення ВП ВС та окреслила якісні зміни у підходах до формування єдності та сталості судової практики.

«Серед позитивних зрушень за час діяльності Верховного Суду можна навести і періодичні огляди практики касаційних судів, і дайджести Великої Палати ВС, численні тематичні огляди, анонси резонансних справ, презентації суддів на різноманітних форумах, які є у відкритому доступі», - зауважила доповідачка.

 Вона також сказала, що, безперечно, новий склад ВС із науковцями і адвокатами позитивно вплинули на якість судових рішень.

«І не лише постанови стали набагато структурованішими і більш вмотивованими, але й з’явилися дуже аргументовані окремі думки, які за своєю переконливістю не поступаються рішенням»,  – додала Тетяна Фулей.

Із повним відеозаписом онлайн-конференції можна ознайомитися за посиланням.

Верховний Суд