З метою привернення уваги до проблем такого ганебного явища, як домашнє насильство, повідомляємо, що впродовж останніх днів Ізюмський міськрайонний суд Харківської області розглянув чотири адміністративних протоколи про адміністративні правопорушення, складених на мешканців міста Ізюм, за вчинення домашнього насилля по відношенню до своїх близьких та рідних людей, та одне кримінальне провадження.

За результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, визнано винними:

- двох осіб у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді стягнення штрафу.

- двох осіб у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, (повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення вчинив домашнє насильство), та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративного арешту.

10 листопада 2020 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області ухвалив вирок у справі за обвинуваченням громадянина Ш. та визнав його винним у вчиненні злочину, передбаченого статтею 126-1 Кримінального кодексу України (домашнє насильство у відношенні до колишньої дружини), призначивши покарання у вигляді позбавлення волі строком на один місяць десять днів.

У всіх справах насильство було здійснено чоловіками по відношенню до жінок (бабусі, матері, дружини, колишньої дружини), що викликало у потерпілих страх за свою безпеку, спричинило емоційну напруженість, та призвело до психологічних страждань.

Нагадаємо, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають або проживали однією сім’єю, але не перебувають у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.