Про це заявив Голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко під час презентації третього офіційного видання документів Консультативної ради європейських суддів (КРЄС).  

За його словами, нинішня діяльність ВРП, яку вона здійснює спільно з іншими органами суддівського врядування та самоврядування, відповідає кожному із завдань, визначених Консультативною радою європейських суддів. А саме:

- відбір та призначення суддів;

- просування суддів по службі;

- оцінювання суддів;

- вирішення дисциплінарних та етичних питань;

- навчання суддів;

- контроль та управління самостійним бюджетом;

- адміністрування судів;

- захист іміджу правосуддя;

- надання консультативних висновків щодо законопроєктів, які стосуються питань правосуддя;

- співпраця з  іншими органами на  національному та міжнародному рівнях.

Презентуючи третє видання документів КРЄС, Голова Відділу з реформ сектору правосуддя Департаменту правосуддя та правового співробітництва Ради Європи Ліліт Данеґян-Босслер зазначила, що воно є квінтесенцією глобальних стандартів діяльності судових систем країн-членів Ради Європи, оскільки містить аналіз досвіду різних тематичних сфер, експертних знань, які мають бути перетворені на загальну практику.

Голова Конституційного Суду України Олександр Тупицький звернув увагу, що останні чотири рішення КСУ, які стосувалися функціонування судової влади, приймалися з урахуванням рекомендацій КРЄС. Своєю чергою, член КСУ Віктор Городовенко, який є членом КРЄС, повідомив, що після виходу офіційного перекладу висновків КРЄС в Україні у 2010 році, більше 30 тисяч рішень українських судів були ухвалені з посиланням на ці висновки.

Президент Консультативної ради європейських суддів Ніна Бететто розповіла про те, що КРЄС є унікальним органом Ради Європи, створеним у 2000 році виключно для суддів. За її словами, місія КРЄС – бути гарантом судової незалежності, правовладдя, якості та ефективності правосуддя і суддів, найважливішим завданням якого є ухвалення висновків рекомендаційного характеру та доведення їх до відома Комітету міністрів Ради Європи. «Держави можуть звертатися до КРЄС за практичною допомогою для розробки та реалізації стандартів, що стосуються судочинства та суддівської влади», – зауважила очільниця КРЄС.

Презентуючи документи, представлені у виданні, Ніна Бететто повідомила, що вони сформовані за темами: незалежність суддів, фінансування та управління судами, етика та відповідальність суддів, правосуддя та суспільство, роль суддів у захисті верховенства права в контексті тероризму, роль суддів у забезпеченні ефективного застосування міжнародних та європейських норм, єдність застосування судової практики, запобігання корупції та інші.

Ніна Бететто виокремила три складові гарантії незалежності судової системи, які мають бути чітко врегульовані. Перша з них зводиться до того, що незадовільна оцінка роботи судді не може бути підставою для його звільнення. «Крайня міра у вигляді звільнення може бути застосована лише у випадку надзвичайно серйозних порушень дисциплінарних правил або кримінальних діянь», – наголосила Президент КРЄС.

Другою складовою гарантії незалежності судової системи, за її совами, є визначення ролі голів судів, які мають не лише відправляти правосуддя, а й представляти суд та колег суддів, здійснювати ефективне управління судовою установою для покращення надання судових послуг суспільству, виступати захисником незалежності та безсторонності суду та суддів.

Третя складова – у ролі Верховних Судів, яку вони мають відігравати у  забезпеченні єдності правозастосування та розвитку права.

Як зазначив Андрій Овсієнко, у межах виконання покладених на ВРП повноважень, Рада використовує висновки КРЄС, особливо в частині надання обов’язкових до розгляду консультативних висновків щодо законопроектів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів, а також в частині вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.

У заході, який відбувся в режимі відеоконференції, взяли участь Президент Консультативної ради європейських суддів, судді Конституційного суду України, Верховного Суду, апеляційних та місцевих судів, представники Вищої ради правосуддя, Ради суддів України, Національної школи суддів України, Державної судової адміністрації України, представники законодавчої та виконавчої гілок влади, адвокати, прокурори, представники неурядових організацій, експерти Ради Європи.

Вища рада правосуддя