Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

ВС підтримує запровадження Антикорупційної стратегії, однак має застереження щодо заходів, які стосуються судової влади – Ганна Вронська

16 жовтня 2020, 16:24

16 жовтня 2020 року відбулося публічне обговорення «Як недосконалість судоустрою породжує корупційні ризики?» із серії «Антикорупційна стратегія в судовій системі: справедливий суд», присвячене Антикорупційній стратегії на 2020–2024 роки. У ході експертного обговорення з доповіддю виступила суддя Касаційного господарського суду, секретар судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Ганна Вронська.   

Суддя повідомила, що Верховний Суд надав НАЗК офіційну позицію щодо розділу «Справедливий Суд». Загалом Суд підтримав запровадження Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки, проте має деякі застереження, сказала Ганна Вронська. Про них вона розповіла більш детально під час виступу.

Зокрема, у підпункті 1 п. 3.1.4 проєкту Стратегії йдеться про запровадження механізмів унеможливлення обіймання адміністративної посади в суді однією й тією ж особою протягом тривалого часу шляхом надання можливості кожному судді суду обіймати посаду голови цього суду. На думку Ганни Вронської, це не є раціональним та ефективним.

«Чинне законодавство передбачає досить демократичний спосіб обрання голів судів. Це віднесено до компетенції органів суддівського самоврядування, а саме зборів суддів. Ми маємо обмеження в законодавстві, що голова суду не може бути обраний на свою посаду більше двох термінів підряд, голова суду обирається на три роки. І це є той компромісний варіант, який надає можливість одній людині проявити свої здібності на посаді голови, налагодити роботу суду і нести за це відповідальність», – заявила суддя.

Вона також зазначила, що наприклад, у КГС ВС не кожен суддя має бажання, здібності та досвід обіймати адміністративну посаду, а порядок обрання суддів на такі посади чітко регламентований і врегульований Положенням про збори суддів: голосування є таємним, проводиться на альтернативній основі, що передбачає конкуренцію між кандидатами, встановлені підстави для визнання голосування недійсним тощо.

Один із підпунктів проєкту Cтратегії – запровадження електронного судочинства – підтримують усі учасники процесу, проте його потрібно ретельно доопрацювати в частині переліку справ, що можуть розглядатися за такими правилами, а також належного фінансування органів судової влади.

«Коли ми говоримо про електронне судочинство і всі переваги його запровадження, треба враховувати й такий момент, як належне забезпечення судів устаткуванням, програмним забезпеченням, яке надасть змогу здійснювати електронне судочинство не на шкоду сторонам процесу, а лише з метою посилення ефективності правосуддя. Також, якщо говорити про більш ефективне здійснення правосуддя, то й наші громадяни повинні мати можливість брати участь у таких судових справах за допомогою мережі «Інтернет», що у віддалених куточках країни іноді неможливо», – зауважила Ганна Вронська.

Суддя зупинилася і на пропозиціях проєкту Стратегії щодо розширення альтернативних способів вирішення спорів та досудового врегулювання спорів, а також удосконалення системи виконання судових рішень.

«Якщо ми говоримо про альтернативні способи вирішення спорів, то повинні також передбачати удосконалення системи виконання рішень, оскільки громадяни, звертаючись до суду, мають сподівання, що рішення буде виконано. Якщо ж вони звертаються до альтернативних способів вирішення спорів, то механізм виконання таких рішень для пересічного громадянина дуже ускладнений. Отже, таку ідею загалом треба підтримувати, але лише зазначити у Стратегії «розширення сфери застосування альтернативних способів вирішення спорів», не зазначаючи, яким саме способом будуть виконуватися такі судові рішення, наразі є недостатнім та потребує додаткового опрацювання», – підсумувала Ганна Вронська.

Верховний Суд