«Відшкодування завданої шкоди як правовий захід впливу при цивільно-правовій відповідальності» – з такою доповіддю член Вищої ради правосуддя Оксана Блажівська виступила на VIII Щорічному форумі юрисконсультів, організованому газетою «Юридична практика».

На початку виступу вона звернула увагу на ту обставину, що до призначення членом ВРП декілька років працювала суддею Господарського суду міста Києва, а отже, з питаннями, що обговорювалися на Форумі, знайома на практиці.

Стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, зауважила Оксана Блажівська. Разом з тим на законодавчому рівні визначено, що однією з характерних особливостей цивільно-правової відповідальності є відшкодування збитків, які виникли внаслідок цивільно-правового правопорушення, або відшкодування шкоди, яка завдана внаслідок порушення немайнових прав людини чи суб’єкта господарювання (моральна шкода, шкода, завдана діловій репутації, тощо).

Законодавчі зміни до процесуальних кодексів України, за словами Оксани Блажівської, наділили Верховний Суд відповідними повноваженнями з формування правових позицій та більш чітко регламентували застосування таких правових позицій судами першої та апеляційної інстанцій під час вирішення спорів з подібними правовідносинами. «За таких умов Верховний Суд для забезпечення принципу правової визначеності та вироблення єдиної судової практики активно формує правові позиції із застосування як матеріальних норм, так і процесуальних», – зазначила член ВРП. З метою досягнення єдності та однозначності застосування норм права, за її словами, Верховний Суд досліджує і питання застосування елементів цивільно-правової відповідальності.

Оксана Блажівська акцентувала увагу на тому, що обов’язковою умовою застосування такого виду цивільно-правової відповідальності, як відшкодування шкоди, є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) шкоди та визначення її розміру;

3) причинного зв’язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;

4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає, зауважила член ВРП, додавши при цьому: «Важливим та необхідним під час розгляду справи та винесення справедливого та законного рішення суду є правильне та всебічне дослідження судами наявності всіх елементів цивільно-правової відповідальності та наявність належних доказів, які підтверджують такі елементи».

Окрему увагу Оксана Блажівська приділила питанню встановлення причинного зв’язку між протиправною поведінкою відповідача та шкодою потерпілої сторони, який є важливим елементом доказування підстав для стягнення шкоди. «Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв’язок між протиправною поведінкою і шкодою, зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що спричинила збитки», – уточнила член ВРП.

Також у виступі було висвітлено питання участі в судовому процесі осіб, які звертаються в інтересах юридичної особи щодо відшкодування збитків посадовими особами юридичної особи.

Акцентуючи увагу на важливості теми, Оксана Блажівська заявила про необхідність об’єднання зусиль правової спільноти для напрацювання пропозицій з удосконалення законодавства у цій сфері. 

Вища рада правосуддя