Положеннями ст. 44-3 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених  Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Вказана норма є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов`язковими для виконання.

У відповідності до ст. 41 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України.

Одеський апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу К. на постанову Приморського районного суду м. Одеси про притягнення К. до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Згідно постанови, з протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, К., будучи адміністратором пляжного комплексу «Red Line», пляж «Аркадія» 13, відповідальною особою, не забезпечив дотримання відвідувачами фізичної дистанції, чим порушив обмежувальні заходи відповідно до  Постанови КМУ від 20.05.2020 №392, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 44-3 КУпАП.

На дану постанову К. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Приморського районного суду м. Одеси, закрити провадження у справі в зв’язку з відсутністю в діях складу правопорушення. В обґрунтування своїх вимог про скасування постанови зазначає, що складений протокол про адміністративне правопорушення містить лише посилання на порушення Постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 року, але не містить посилання на конкретний пункт даної постанови. Протокол про адміністративне правопорушення складений працівником поліції з порушенням вимог  ст. 256 КУпАП, а саме за відсутності свідків, які підтверджували факт адміністративного правопорушення та засобів фото і кінозйомки.

Апеляційний суд не погоджується із доводами апелянта щодо відсутності в діях К. складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП  з огляду на те, що провина К. у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП підтверджується доказами, які містяться в матеріалах адміністративної справи.

З матеріалів справи вбачається, що було складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначене вчинене правопорушення, при цьому, з пояснень, наданих К. вбачається, що він особисто підтвердив факт знаходження відвідувачів у нічному клубі, а саме недотримання ними дистанції, що визначено постановою Кабінету Міністрів України №392. При цьому зазначив, що в майбутньому буде контролювати дотриманням відвідувачами правил карантину.

К. повинен був дотриматися вимог встановлених  Постановою КМУ №392 від 20.05.2020 року, яка станом на день складання протоколу відносно К. діяла в редакції зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року №500 та містить заборону на проведення масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів за участю більше однієї особи на 5 кв. метрів площі будівлі або території (якщо захід проводиться на відкритому повітрі), де проводиться захід. Організатор заходу відповідальний за дотримання фізичної дистанції між учасниками не менше ніж 1,5 метра.

Твердження апелянта про необхідність скасування постанови районного суду з огляду на не зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення відповідного пункту Постанови Кабінету Міністрів не можуть бути прийняті до уваги, оскільки при викладені у протоколі фабули правопорушення, посадовою особою зазначені конкретні порушення зазначеної постанови.

Так, апеляційний суд вважає, що при накладенні на К. адміністративного стягнення за ст.44-3 КУпАП, судом першої інстанції було повною мірою враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи наведені обставини, апеляційний суд вважає, що не вбачається підстав для скасування або змінення постанови суду. Тому, апеляційну скаргу К. було залишено без задоволення, а постанову судді Приморського районного суду м. Одеси залишено без змін.

Пошук процесуальних рішень по даній справі можна здійснити в Єдиному державному реєстрі судових рішень за номером: 522/11812/20

Одеський апеляційний суд